Результати першого туру XIV Міжвузівського конкурсу молодих переколадачів

Протягом лютого – березня 2023 року під керівництвом доцента Головні Алли Василівни кафедрою англійської філології і перекладу проводився перший тур XIV Міжвузівського конкурсу молодих перекладачів.

Висловлюємо безмежну вдячність усім учасникам конкурсу! Нами було отримано роботи від 48 учасників з 11 ЗВО України! Усі роботи професійно та талановито виконані. Однак, на жаль, нам доводилося обирати.  

Рішенням конкурсної комісії у ІІ тур конкурсу проходять такі учасники:

  1. Роллер Аліна Юріївна (Донецький національний університет імені Василя Стуса)
  2. Марковська Ульяна Віталіївна (Донецький національний університет імені Василя Стуса)
  3. Яворська Олеся Олександрівна (Донецький національний університет імені Василя Стуса)
  4. Чепелєва Галина Богданівна (Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка)
  5. Воробець Тетяна Олександрівна (Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка)
  6. Скачок Катерина Петрівна (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя)
  7. Ковальчук Софія Сергіївна (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя)
  8. Кудла Ольга Іванівна (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника)
  9. Прядун Христина Олександрівна (Національна академія Служби безпеки України)
  10. Кукайло Каріна Сергіївна (Національна академія Служби безпеки України)
  11. Даниляк Богдан Олександрович (Київський університет імені Бориса Грінченка)
  12. Полюшкевич Вікторія Олександрівна (Київський університет імені Бориса Грінченка)
  13. Пономаренко Алла Дмитрівна (Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка)
  14. Волківський Андрій Андрійович (Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка)
  15. Чайка Вікторія Анатоліївна (Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка)
  16. Бойченко Анастасія Юріївна (Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка)
  17. Устинова Вероніка Артемівна (Чорноморський національний університет імені Петра Могили)
  18. Сурмілова Єлизавета Станіславівна (Чорноморський національний університет імені Петра Могили)
  19. Марчук Тетяна Іванівна (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича)
  20. Сопельнікова Діана Олексіївна (Національний авіаційний університет)
  21. Давидова Маргарита Олексіївна (Національний авіаційний університет)

Учасниками другого туру пропонується виконати переклад поетичного твору на українську мову.
З нетерпінням чекаємо на роботи!

Бажаємо успіху конкурсантам!

Професійне вдосконалення майбутнього фахівця у царині перекладу

20 березня 2023 року доценти кафедри англійської філології і перекладу ФЛСК Тетяна Семигінівська (куратор групи ФЛ-303) та Алла Сітко (керівник наукового гуртка «Проблеми і перспективи розвитку перекладу») провели зустріч з фріланс-перекладачем Кристиною Лащенко. Мета заходу – ознайомити студентів зі специфікою роботи перекладача-практика, зорієнтувати щодо вибору тематики перекладів, умов оплати, можливих проблем та способів їх уникнення.

Пані Кристина професійно і майстерно зупинилася на таких важливих для майбутніх перекладачів питаннях, як професійні об’єднання перекладачів, на засобах автоматизації перекладу, видах усного перекладу та його стандартах, на контролі якості й обрахунку виконаної роботи.

Зустріч пройшла у формі інтерактивного діалогу, під час якого студенти ставили запитання та ділилися своїми думками у чаті. Інтерес до майбутньої професії виявився у тому, що студенти цікавилися, як поводити себе у реальній ситуації під час перекладу, коли перекладач не може пригадати слово, щось не зрозумів, не почув. Пані Кристина фахово і вичерпно відповіла на всі питання, наводячи приклади, аналізуючи конкретні ситуації зі своєї перекладацької практики. Такі зустрічі стають поштовхом до подальшого вдосконалення себе як фахівця та стимулом до саморозвитку.

І тур Міжнародного конкурсу студентських наукових робіт

13 березня 2023 року на кафедрі англійської філології і перекладу ФЛСК НАУ відбувся перший тур Міжнародного конкурсу студентських наукових робіт. Міжнародне журі розглянуло 4 роботи, які проходили 3 етапи відбору: сліпе рецензування наукової роботи, презентація та перевірка на антиплагіат.

На першому етапі міжнародні експерти Гордієнко О.В. (доктор філологічних наук, visiting scholar of University of Manitoba, Winnipeg, Canada), Криворучко С.К. (професор, доктор філологічних наук, завідувачка кафедри зарубіжної літератури та слов’янських мов імені професора Михайла Гетманця ХНПУ імені Г.С. Сковороди, International Visiting Researcher State University of Central West UNICENTRO, Parana, Brazil) та Шуневич Б.І. (кандидат філологічних наук, доктор педагогічних наук, член НАПН України, професор кафедри іноземних мов Львівського національного університету природокористування) визначили, що найбільш науково-значущі та актуальні роботи подані студентками Аль Бухаїсі Ліною, Давидовою Маргаритою, Гороховянко Мартою та Мішаєвою Анастасією.

На другому етапі журі у складі Ладогубець Н.В. (кандидат педагогічних наук, доцент, декан Факультету лінгвістики і соціальних комунікацій НАУ), Буданової Л.Г. (доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри англійської філології і перекладу) та Галій Л.Г. (кандидат філологічних наук, доцент кафедри англійської філології і перекладу) заслухали презентації конкурсантів та провели наукову дискусію за тематикою робіт. Найбільше враження на членів журі справили робити Аль Бухаїсі Ліни та Мішаєвої Анастасії. Фінальну крапку поставила перевірка на антиплагіат, де з неймовірним і приголомшливим результатом у майже 99% наукової новизни перемогла Анастасія Мішаєва із темою “Semantics and Pragmatics of Slang Neologisms of Social Networks”. 

Вітаємо нашу переможницю Мішаєву Анастасію та її наукового керівника Щербину Анну Володимирівну із цим вагомим досягненням і бажаємо подальших перемог!

Коли випускники дбають про бренд кафедри: або участь студентів-філологів у волонтерському перекладацькому проєкті!

22 лютого 2023 року за ініціативи випускниці освітньої програми «Германські мови та літератури, (переклад включно), перша – англійська» Марії Паливоди студентка 4-го курсу Анастасія Мішаєва та студент 5-го курсу Андрій Романюк взяли участь у волонтерському перекладі заходу «Звіт про сприйняття України у світі – 2022», організованому за підтримки громадської організації  BRAND UKRAINE та МЗС України для представників Євросоюзу.

Цей звіт є першим комплексним аналізом сприйняття України за кордоном, що базується на унікальних даних від провідних українських та міжнародних аналітично-дослідницьких компаній і містить практичні рекомендації з розвитку міжнародних комунікацій та національного бренду України. З-поміж іншого обговорювались такі питання:

          Як війна відобразилась на міжнародному іміджі України?

          Що про Україну писали та говорили впродовж 2022 року провідні медіа світу та користувачі соцмереж?

          Як у різних регіонах світу ставляться до українців?

          Які виклики стоять перед стратегічними комунікаціями України у 2023 році?

          Як змінилися позиції України у міжнародних рейтингах та індексах національних брендів?

          Як може сильний національний бренд допомогти у повоєнному відновленні країни?

Нагальні питання інтеграції України в європейський простір стали предметом громадського перекладу, з яким на відмінно справились здобувачі кафедри. Андрій і Настя продемонстрували вправність у послідовному та синхронному перекладах, знання тематики та термінології; стали впевненішими у своїх силах та більш конкурентоспроможними на ринку перекладацьких послуг. Менеджерами проєкту виступили викладачі кафедри Анна Щербина та Юлія Плетенецька.

Пишаємося нашими студентами! Дякуємо Паливоді Марії за співпрацю, чекаємо наступних пропозицій!

Немає солодшого слова ніж свобода!

22 лютого заняття з Практичного курсу англійської мови на 4 курсі відбулося у нетрадиційному форматі: замість обговорення актуальних подій в Україні та світі, викладач Ольга Линтвар запропонувала студентам подивитися промову президента Сполучених Штатів Америки Джозефа Байдена у Варшаві від 21 лютого, відтак взяти участь у обговоренні її ключових і наскрізних посилів.
Варто зазначити, що основними концептами промови є: Україна, український народ, свобода, демократія, НАТО, коаліція, автократія, підтримка, Польща.

Розглянемо тезово ідеї лідера країни, військово-політичного альянсу і всієї західної демократії.
Світ об’єднаний навколо ідей демократії, суверенітету і свободи від Атлантики до Тихого океану;
Він (путін) гадав, що матиме «фінляндизацію» НАТО, а отримав «натоїзацію» Фінляндії… і Швеції;
Кінець ері залежності Європи від російського викопного палива;
Озирніться, подивіться один на одного – Польща надала притулок 1,5 млн українцям, огорнула своїми гостинними обіймами. Нехай Господь благословить вас!
Україна не похитнеться, НАТО не буде розділене, а ми не стомимося допомагати;
Апетити автократів не потрібно втамовувати, їм необхідно протистояти;
Україна ніколи не буде жертвою росії – НІКОЛИ;
Війна не була необхідністю, але стала трагедією;
Якби росія припинила атакувати Україну – війна б завершилася, якби Україна припинила захищати свою землю – України б більше не було;
Мав честь відвідати Меморіал Героїв Небесної Сотні, які віддали свої життя за свою рідну землю;
Захист свободи – це справа не одного дня чи року;
Ми неуклінно дотримуємося Статті 5 НАТО: кожен знає (в тому числі росія) напад на одну з країн НАТО це напад на всіх нас. Священна клятва. Крапка.
Немає солодшого слова, ніж СВОБОДА, не існує благороднішої мети, ніж СВОБОДА, не може бути вищих прагнень, ніж СВОБОДА;
Нехай Господь благословить військо, героїв України, всіх вас!

Вдячна студентам групи за глибокі роздуми, цікаві висновки, залученість, патріотизм. Нам буде кому розбудовувати повоєнну Україну. Україні бути.

“Голіаф впаде вже цього року”

20 лютого 2023 р., напередодні річниці  з дня початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, старший викладач кафедри англійської і перекладу, куратор групи 201 ФЛСК, Гастинщикова Любов Олександрівна провела з групою годину корпоративної культури на тему «Росія – країна спонсор тероризму». Обговорювали питання, чому так важливо, щоб світ визнав Росію спонсором тероризму, що таке тероризм, терористичний акт, які злочини проти людяності творить Росія на українській землі. Викладач нагадала студентам положення Женевської Конвенції 1949 року Статті 3 Розділу 1 та показала на прикладах, як Росія порушує закони ведення війни і надає злочинні накази супереч цій конвенції. Було наголошено також на понятті «ядерний тероризм», «екогеноцид», «загроза техногенної катастрофи», ознаки яких зафіксовано за час війни.

На завершення бесіди було продемонстровано відео виступу президента України В. Зеленського на Мюнхенській конференції з безпеки 17 лютого 2023 р., пленарне засідання якої проходило під назвою «Давид на Дніпрі». Меседж Зеленського був висловлений в таких словах: “Ми боремось, ми уособлюємо Давида проти Голіафа. Щоб бути Давидом, треба діяти, треба мати, чим бити Голіафа. Дякую всім партнерам та всьому світу за те, що ви надаєте Україні танки, аби допомогти Давиду перемогти Голіафа. Росія (Голіаф) паде цього року. Нам вдасться це завершити цього року.”

Студенти обговорили символізм вживання Президентом біблійних імен Давид і Голіаф. Наприкінці зустрічі слухали вірш з відео «Холодним потом страх тече по спині, там Голіаф, як дикий тур, реве…» на фоні сцен з фільму «Давид».

Труднощі навчання під час війни

Перший рік навчання в університеті більшість студентів вважають найважчим, адже після школи першокурсникам потрібно адаптуватись до нових умов навчання, до нових одногрупників та викладачів; необхідно зрозуміти особливості кредитно-модульної системи навчання, запровадженої в університеті; студенти з віддалених регіонів змушені пристосовуватись до нових умов проживання в гуртожитку. В перший рік навчання все вперше – перший День студента, Дебют Першокурсника, Березневі Паростки, перші іспити та модульні. Проте перший рік навчання для наших першокурсників зовсім інший…немає студентських конкурсів…немає смачних перекусів в  студентському буфеті…немає відвідувань театральних вистав, виставок та музеїв…і цей список «немає» можна продовжувати довго… А причина цьому лише одна – війна. Студенти зіштовхнувся з проблемою, на фоні якої звичні довоєнні студентські проблеми втратили свою проблематичність.

Напередодні річниці вторгнення російських військ на територію України студенти 102 групи разом з куратором Поляковою Оксаною Вікторівною провели дискурс на тему «Труднощі навчання під час війни». Студенти 102 групи одноголосно висловились, що найбільшою проблемою навчання під час війни є відсутність світла та інтернету. Студенти часто вимушені йти в Пункти Незламності, торгівельні центри, де працює інтернет, їхати в інший район Києва до родичів, або просто виходити надвір, щоб «зловити» мобільний інтернет, щоб доєднатись до пар. Серед інших труднощів навчання студенти відзначають постійні переживання через повітряні тривоги, ракетні атаки, події на фронті; студенти-переселенці зазначають необхідність пристосуватись до нових місць проживання.

Проте варто зазначити, що, незважаючи на проблеми зі світлом та інтернетом, більшість студентів групи цілком задоволені онлайн навчанням і хочуть продовжити його після закінчення війни, адже не потрібно витрачати час та кошти на проїзд до корпусу, або переїжджати до гуртожитку НАУ з інших областей України.

Бажаємо нашим першокурсникам з гідністю подолати всі труднощі навчання під час війни!

Пам’ятаємо…

Чергову зустріч в рамках години корпоративної культури наставник 402 групи Ольга Линтвар присвятила Дню Героїв Небесної Сотні (20 лютого), яким вшановується подвиг учасників Революції Гідности та Свободи та увічнюється пам’ять Героїв Небесної Сотні. Студенти переглянули підготовлену презентацію. Наставник закцентувала увагу на потребі пам’ятати і цінувати жертву, бо герої живі доти, доки вони живуть у нашій пам’яті, адже боролися вони за нашу свободу, істинні цінності, наше майбутнє. Студенти побачили книги, які можна почитати про події дев’ятирічної давнини, авторства О. Забужко, А. Мухарського, М. Слабошпицького та ін., переглянули сайт nebesnasotnya.com, де можна ознайомитися з обставинами загибелі героїв.
А от питання покарання винуватців залишається досі відкритим. Що ми можемо в такому випадку робити? Варіантів небагато – або тримати руку на пульсі і стежити за розвитком подій, намагаючись вплинути у будь-який
доступний спосіб, чи стояти осторонь. Вибір кожен робить самостійно.
Герої не вмирають!

Запрошуємо на щорічну міжнародну науково-практичну конференцію

20-21 квітня 2023 р. кафедра англійської філології і перекладу проводить вже ХV Міжнародну науково-практичну конференцію “Фаховий та художній переклад: теорія, методологія, практика”. Запрошуємо усіх бажаючих науковців, науково-педагогічних працівників ЗВО, аспірантів, магістрантів, перекладачів-практиків долучитися до неї у дистанційному форматі або в режимі відеоконференції.

Основні проблемні напрямки конференції:
1. Переклад фахових (галузевих) текстів – актуальні проблеми і перспективи. Термінологія та переклад.
2. Соціокультурні та прагматичні аспекти перекладу.
3. Лексичні, граматичні та стилістичні аспекти перекладу.
4. Перекладацька традиція та перекладознавство.
5. Підготовка перекладачів на сучасному етапі.
6. Новітні технології в роботі перекладача.

Рекомендуємо завантажити інформаційний лист, щоб дізнатись про умови участі у конференції та вимоги до оформлення статей.
Фаховий та художній переклад 2023 Інформаційний лист
General and Specialist Translation Conference 2023 Call for papers

Згадуємо історію

До Дня Соборності та Дня пам’яті Героїв Крут, які відзначають відповідно 22 та 29 січня, студенти  групи ФЛ-301 10 лютого взяли участь у просвітницькій бесіді «Україна соборна – від Крут до сьогодення». Разом зі своїм куратором, доцентом кафедри англійської філології і перекладу, Криловою Тетяною Василівною вони згадали історичні передумови та особливості проголошення Акта Злуки 21 січня 1919 року, а також про те, що означало проголошення Соборності та як пізніше відзначали цей день. Молодь – найініціативніше середовище, яке прагне змін і творить нову історію. Історія Крут – це не лише про «тоді». Це й про «зараз». Важливо знати правдиву історію і розуміти, як події минулого  впливають на сучасність. Саме тому для нас важливі такі зустрічі.