30 квітня 2026 року на кафедрі англійської філології і перекладу відбулося чергове засідання гуртка «Проблеми та перспективи розвитку перекладу» (керівник – доцент кафедри англійської філології і перекладу Сітко А.В.).
На зібранні обговорювалося питання «Використання перекладацьких трансформацій під час перекладу галузевих та художніх текстів». Переклад іноземного акценту та іноземних вкраплень. Використання онлайн-інструментів під час перекладу». Зібрання було проведене у формі круглого столу, на якому студенти спеціальності «Переклад» жваво обговорювали проблематику використання онлайн-інструментів під час перекладу та перекладу лексичних елементів, а також дискутували щодо способів їх відтворення. Кожен студент виступав у якості доповідача-науковця з тематики, яка викликає його зацікавленість. Необхідність осмислення окремих проблем етнолінгвістичних елементів та етнолінгвістики зумовлена пожвавленням інтересу до висвітлення ролі людського чинника в мові, щільно пов’язаної з внутрішнім і зовнішнім світом людини, з етносом, його культурою, менталітетом, світобаченням. У площині етнокультурних систем завжди була і залишається актуальною проблема міжмовних зв’язків. Особливо відчувають це перекладачі, перед якими гостро постають не лише проблеми відтворення етномовного компонента, а й сприймання тексту перекладу іншомовним читачем – носієм іншої культури, інших звичаїв і традицій, адже перекладач – професія творча.
29 квітня 2026 року в Києві відбулася XVIII Міжнародна науково-практична конференція «Фаховий та художній переклад: теорія, методологія, практика». Організаторами цього авторитетного наукового форуму виступили кафедра англійської філології і перекладу Гуманітарно-мистецького факультету Державного університету «Київський авіаційний інститут» у співпраці з Навчально-науковим інститутом філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Universidade Estadual do Centro-Oeste (Бразилія) та KIPP Austin Collegiate (США).
Конференція стала знаковою подією у сфері перекладознавства, об’єднавши провідних учених, викладачів, перекладачів-практиків і молодих дослідників із різних країн світу. У центрі наукових дискусій перебували актуальні питання розвитку фахового та художнього перекладу, формування й оновлення галузевої термінології (зокрема військової та технічної), роль перекладу в умовах війни, криз і повоєнного відновлення, а також трансформаційний вплив цифровізації та штучного інтелекту на перекладацьку діяльність.
Особливої урочистості відкриттю конференції надали вітальні виступи. Із привітальними словами до учасників звернулися: доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри англійської філології і перекладу Державного університету «Київський авіаційний інститут» Ліана Буданова; кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри теорії і практики перекладу з англійської мови Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Сергій Скрильник; доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри зарубіжної літератури та слов’янських мов імені професора Михайла Гетьманця Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, міжнародний дослідник Universidade Estadual do Centro-Oeste (Бразилія) Світлана Кріворучко.
Міжнародний вимір конференції був також підсилений участю зарубіжних науковців і освітян, зокрема професора Zaal Kikvidze (Грузія), старшого наукового співробітника Інституту мовознавства імені Арнольда Чикобави Тбіліського державного університету, а також викладачки іспанської мови коледжу KIPP Austin Collegiate (США) Кароліни Косімано Корони, що засвідчило відкритість української наукової спільноти до глобального академічного діалогу.
Вагомого наукового звучання конференції надали доповіді авторитетних учених: доктора технічних наук, професора Михайла Гінзбурга, доктора педагогічних наук, професора Богдана Шуневича, а також головного спеціаліста Центрального управління військової освіти і науки Генерального штабу Збройних Сил України, кандидата технічних наук, доцента Олексія Сілка та інших дослідників. Їхні виступи вирізнялися глибиною наукового аналізу, концептуальністю та актуальністю. Важливу роль в організації та забезпеченні високого рівня проведення конференції відіграли кандидат філологічних наук, доцент Тетяна Храбан та завідувач навчальної лабораторії сучасних технологій навчання перекладу Юлія Кондратенко, чия робота сприяла ефективній координації заходу.
Окремий науковий інтерес викликали доповіді, присвячені проблематиці воєнного перекладу, розвитку та стандартизації військової термінології, а також ролі гуманітарного знання у зміцненні суспільної стійкості в умовах сучасних глобальних викликів. Учасники наголосили на визначальній ролі перекладу як інструменту міжкультурного діалогу, міжнародної співпраці та стратегічної комунікації. У сучасному українському контексті значення подібних наукових заходів набуває особливої ваги. Проведення конференції сприяє інтеграції української науки у світовий академічний простір, підвищенню професійної компетентності перекладачів, консолідації наукової спільноти та зміцненню інтелектуального потенціалу держави в умовах війни та глибоких суспільних трансформацій.
Таким чином, XVIII Міжнародна науково-практична конференція стала важливим етапом у розвитку сучасного перекладознавства, утвердженні академічної солідарності та формуванні нових перспектив наукових досліджень.
Ознайомитися з програмою конференції можна за посиланням.
15 квітня 2026 року о 13:30 на кафедрі англійської філології і перекладу Гуманітарно-мистецького факультету відбулося секційне засідання «Мова як соціокультурний феномен» у рамках проведення XVI Міжнародної науково-практичної конференції «Політ. Сучасні проблеми науки». Зустріч знову відбулася у змішаному форматі, який добре зарекомендував себе в попередні роки. Модератори – Оксана Полякова, кандидат філологічних наук, доцент, та Ірина Дольник, старший викладач кафедри.
Цьогоріч секція продемонструвала справді вражаючий рівень – і це не випадково. Вимоги до написання тез суттєво зросли: учасники готували не просто короткі тези, а повноцінні міні-дослідження обсягом 3–4 сторінки з анотацією, ключовими словами, методологією та висновками. Такий підхід наближає студентські роботи до стандартів наукових публікацій і готує молодих дослідників до серйозної академічної праці.
Цифри говорять самі за себе: секція зібрала 36 тез від 33 учасників. З них 19 – студенти рідної кафедри, а 14 – представники інших закладів з різних куточків України та світу:
Українські університети та заклади: Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського», Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій, Вінницький національний технічний університет, Ужгородський національний університет, Київський авіаційний фаховий коледж, а також Роменська мала академія наук.
Закордонні учасники: Університет VIZJA (Варшава, Польща), KIPP Austin Collegiate (Остін, США), Університет суспільно-природничих наук імені Вінцента Поля (Люблін, Польща), the University of Pennsylvania (Філадельфія, США).
Особливо приємно знову вітати наймолодших учасників: старшокласників Роменської міської Малої академії наук та студентів Київського авіаційного фахового коледжу. Ваша наукова сміливість надихає!
Тематика доповідей виявилась надзвичайно актуальною та різноманітною: військовий сленг, переклад економічної термінології, транскреація пісень, англіцизми в українській мові, проблеми автоматизованого перекладу, лінгвокультурні аспекти перекладу англомовних дитячих казок, українська мова як чинник формування національної ідентичності, переклад термінів в транспортній галузі, локалізація топонімів у відеоіграх, переклад безособових речень у романі «Місто» Валер’яна Підмогильного. Кожна доповідь – це маленьке відкриття, яке відображає живий інтерес молодих науковців до мови як суспільного явища.
Дякуємо всім учасникам за підготовлені дослідження, натхнення та наукову допитливість! Сподіваємося зустріти вас знову у 2027 році – з новими ідеями та ще сміливішими темами. Нехай ваш творчий потенціал стане запорукою нових наукових здобутків!
З 18 березня по 29 травня 2026 року студенти І–ІІІ курсів спеціальності «Філологія» Державного університету «Київський авіаційний інститут» беруть участь у престижному міжнародному проєкті Collaborative Online International Learning (COIL).
Ця ініціатива реалізується під керівництвом завідувачки кафедри англійської філології і перекладу Ліани Буданової. Формат COIL є інноваційною моделлю навчання, що забезпечує «інтернаціоналізацію вдома», об’єднуючи студентів та викладачів із різних континентів для спільної роботи над навчальними модулями у віртуальному середовищі.
Цьогоріч проєкт об’єднав майбутніх фахівців із провідних закладів освіти України та США:
Ivy Tech Community College – Central Indiana (США);
Державний університет «Київський авіаційний інститут»
Приазовський державний технічний університет (м. Дніпро);
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя;
Університет Григорія Сковороди в Переяславі.
Проєкт стартував 18 березня з установчої зустрічі, під час якої студентки ІІІ курсу спеціальності «Філологія» КАІ – Катерина Тупота та Ксенія Ткачук гідно представили університет та освітню програму міжнародній спільноті. Водночас всі студенти спеціальності «Філологія» КАІ продемонстрували високий рівень володіння англійською мовою та готовність до міжкультурного діалогу.
27 лютого 2026 року на кафедрі англійської філології і перекладу гуманітарно-мистецького факультету відбулося чергове засідання наукового гуртка «Проблеми та перспективи розвитку перекладу» (керівник – доцент кафедри Сітко А.В.). На зібранні були присутні студенти-магістри, які виявляють зацікавленість перекладознавчою проблематикою.
Засідання було присвячене особливостям написання наукових робіт з філології та участі студентів у наукових конференціях за результатами власних наукових пошуків, пов’язаних з актуальними питаннями розвитку перекладу на сучасному етапі. Особливу увагу було зосереджено на вимогах, які висуваються до курсових та магістерських робіт, а також до публікацій статей та тез як всеукраїнського, так й міжнародного рівня. За засіданні також обговорювались питання коректного використання перекладознавчої термінології у наукових роботах. Жваву дискусію викликали питання перспективних напрямків дослідження у галузі перекладу.
11 листопада 2025 року на кафедрі англійської філології і перекладу факультету психології, комунікацій та перекладу відбулося чергове засідання наукового гуртка «Проблеми та перспективи розвитку перекладу» (керівник – доцент кафедри Сітко А.В.).
Засідання було присвячене особливостям написання наукових робіт з перекладу та участі студентів у наукових конференціях за результатами власних наукових пошуків, пов’язаних з актуальними питаннями розвитку перекладу на сучасному етапі. Було проаналізовано вимоги, які висуваються до курсових та дипломних робіт, до всеукраїнських та міжнародних студентських публікацій, а також обговорено перспективні напрямки дослідження у цій галузі.
Жваву дискусію викликали питання застосування та аналіз перекладацьких трансформацій та використання перекладачами стратегій перекладу галузевої літератури.
30 жовтня 2025 р. на кафедрі англійської філології і перекладу було проведено засідання наукового студентського гуртка «Неологізми та ідіоми сучасної англійської мови», керівник гуртка старший викладач Гастинщикова Л.О. На порядку денному були три питання: 1) важливість для студентів долучатися до наукової роботи та що це дає сьогодні та у перспективі; 2) які можливості є у студентів, щоб долучатися до науково-дослідної роботи; 3) стипендіальна програма для студентів Фонду Віктора Пінчука «Завтра.UA» 4) роль і місце ідіом у сучасній англійській мові.
Керівник гуртка познайомила студентів з вимогами до написання тез на студентські наукові конференції, показала, яке широке поле можливостей відкривається для дослідження ідіом і неологізмів англійської мови, показала на прикладах, що ідіоми – це не лише старі сталі вислови, що є і нові ідіоми, які з’являються з проникненням технологій та соціальних мереж у повсякденне життя людей, поширенням мемів, інтернет-сленгу, молодіжного сленгу, у фільмах та на телебаченні.
Говорячи про можливості та перспективи, керівник гуртка розповіла про стипендіальну програму «Завтра.UA», яка існує вже близько 20 років саме для студентів, які цікавляться і займаються наукою. Програма щойно стартувала, оголосивши прийом заявок на участь у 2025 р. Студенти ознайомились з умовами та вимогами, переліком необхідних документів та термінами їх надання. Окрім стипендії переможцям, яка виплачується щомісяця протягом року, програма дає ще низку можливостей, як, наприклад, участь у форумах, таборах, контакти з потенційними роботодавцями, стажування, тренінги, розширення соціальних зв’язків тощо. Реалізується багато проєктів під лозунгом «Твори своє завтра сьогодні».
6 жовтня 2025 року відбулось перше у 2025-26 навчальному році засідання наукового гуртка «Контрастивне вивчення мов» під керівництвом доцента кафедри англійської філології і перекладу Крилової Т.В. На засіданні студенти-філологи 3 курсу ознайомилися з тематикою засідань гуртка. Студенти дізналися про напрям лінгвістичних досліджень, який називається контрастивною лінгвістикою й утверджує себе як одна з найбільш яскравих та ефективних форм, що пов’язує фундаментальну лінгвістику із прикладними аспектами мовознавства, а саме перекладознавством, методикою викладання мов та іншими напрямками досліджень. Адже виявлення під час зіставлення мов методично релевантних схожостей та відмінностей можуть слугувати вірогідним науковим підґрунтям лінгвістичного опису мов з метою навчання, а також лінгвістичного опису, пов’язаного з теорією перекладу, для якого зіставно-типологічне вивчення мов є теоретичною базою.
На засіданні студенти отримали поради та рекомендації для організації дослідницької діяльності — процедури збору даних, огляду матеріалів, формулювання висновку, дослідницької методології. В ході дискусії були обговорені різні форми представлення результатів досліджень, висвітлені питання оформлення наукових тез, наукової доповіді, статті, правил формулювання назви, структурування тексту, посилання на вивчене та оформлення списку використаних наукових джерел.
Проведений захід був інформативним та корисним також для формування вмінь студентів-філологів, необхідних для написання курсових та дипломних робіт.
Попри продовження військових дій та воєнний стан на території України, члени наукового гуртка «Проблеми та перспективи розвитку перекладу» (керівник – доцент кафедри англійської філології і перекладу Сітко А.В.) активно працюють в онлайн форматі, презентуючи свої наукові пошуки. Так, 21.05.2025 року було проведено підсумкове засідання гуртка в онлайн форматі. На засіданні студенти-гуртківці ділилися враженнями від участі у науково-практичних конференціях, висловлювали думки щодо перспективних напрямків дослідження та побажання щодо тематики та формату проведення гуртка наступного року. Оскільки студентська наука є частиною загальної наукової діяльності, хоча й відрізняється більшою мірою інтерактивності щодо реалій сьогодення, відтак одним із основних критеріїв оцінки якості наукового гуртка, є, звісно, кількість та якість наукових публікацій студенів як молодих науковців. Учасники гуртка «Проблеми та перспективи розвитку перекладу» взяли участь у роботі 21 Міжнародної науково-практичної конференції, 7 з яких є закордонними, що проводилися в Греції (4), Бельгії (3), Нідерландах (2), Великій Британії (2), Німеччині (1), Південній Кореї (2) та Австрії (2). Результати власного наукового доробку також було оприлюднено студентами-гуртківцями на наукових платформах у містах Полтава, Київ, Хмельницький, Чернігів, Одеса, Львів та Тернопіль. За результатами роботи проблемної групи було опубліковано 40 статей та тез доповідей.
19 травня 2025 року на кафедрі англійської філології і перекладу ФПКП під керівництвом завідувача кафедри, професора Ліани Георгіївни Буданової та доцентів кафедри Оксани Вікторівни Полякової та Ірини Ігорівни Шахновської проведено науковий захід до Дня науки – круглий стіл на тему «Лабіринти смислів: актуальні проблеми лексикології сучасної англійської мови». До участі у науковому заході були залучені студенти 2 курсу. Учасники круглого столу обговорили актуальні питання сучасної лексикології англійської мови, зокрема динаміку її лексичного складу, неологізацію; полісемію і контекст, емоційно-оцінну, політкоректну та гендерно чутливу лексику; ідіоми, сленг та терміни. Торкнулися також проблем відтворювання цих лексичних одиниць у перекладі, адже неологізми часто відсутні у словниках, а переклад культурно специфічної лексики потребує адаптації до цільової аудиторії. Дякуємо студентам за участь у круглому столі та сподіваємось, що отримана інформація допоможе легше засвоювати дисципліни усного та письмового перекладу на наступних курсах.
