Культурно-освітній вебінар

Особливості організації освітнього процесу під час воєнного стану в Україні потребують від викладачів впровадження інноваційних ідей та інтерактивних технологій навчання. Прикладом такої технології став культурно-освітній вебінар на тему «Сучасні різновиди виконавчого мистецтва», що був проведений старшим викладачем кафедри англійської філології та перекладу ФЛСК Мариною Пилипчук та студентами 202 групи 2 травня 2023 року на платформі Google Meet. 

Метою проведення вебінару було формування художньо-образного світогляду, розвиток естетичного смаку та збагачення духовної культури здобувачів вищої освіти. Тематика вебінару тісно перепліталась із програмним змістом фахової дисципліни «Практичний курс англійської мови», а саме відповідала модулю 8 «Виконавчі види мистецтва». 

Під час культурно-освітнього вебінару студенти обговорили різні види сучасного виконавчого мистецтва, такі як танець, музика та драма. Виконавче мистецтво відрізняється від візуального мистецтва, коли художники використовують фарбу, полотно або різні матеріали для створення фізичних або статичних арт-об’єктів . Виконавче мистецтво – це динамічне мистецтво, що включає цілий ряд дій, які виконуються перед живою аудиторією, такі як вистава, музика та танець.

Під час культурно-освітнього вебінару викладач зі студентами обговорили історію виникнення виконавчого мистецтва, розвиток сучасного сценічного мистецтва у різних країнах та в Україні, його найвідоміші різновиди, такі як театр тіней, Цирк дю Солей, а також зосередились на індивідуальних вподобаннях кожного присутнього, адже мистецтво завжди є суб’єктивним та неповторним для кожної людини.

Як кажуть, у кожного своє розуміння прекрасного (Beauty is in the eye of the beholder), однак щоб вміти розуміти та цінувати прекрасне, варто постійно розвивати свій культурний світогляд та формувати відмінний естетичний смак.

Тренінг від Empire English School

24 квітня 2023 року за сприяння доцента кафедри англійської філології і перекладу Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Рудіної М.В. проведено тренінг за участю викладача Andy (Великобританія) від EMPIRE у форматі CELTA для бакалаврів і магістрів у межах курсу методики викладання англійської мови.
Тренінг відбувся завдяки провайдеру корпоративного навчання англійської з носіями мови в Україні Empire English School. Представниця школи у привітанні зазначила, що місія команди EMPIRE – збільшити число молоді й дорослих, які володіють затребуваними навичками для отримання професії та конкурентного працевлаштування, занять підприємницькою діяльністю, уміннями укладати партнерські стосунки із країнами світу тощо. Вона запросила всіх студентів на навчання, акцентувала увагу на тому, що викладачі школи – спеціалісти з міжнародною сертифікацією CELTA, TEFL, TESOL.
Викладач Andy презентував фрагмент уроку за методикою навчання читанню. Діалог з Andy викликав значний інтерес учасників, а їх було понад 60, стосовно сучасних ефективних методик навчання різним аспектам англійської мови. Важливо, що на всі поставлені запитання студентами було отримано ґрунтовні цікаві відповіді від автора тренінгу. Тренінг пройшов на піднесеному емоційному рівні, викликав жвавий інтерес учасників, супроводжувався актуальними методичними порадами і цікавими авторськими знахідками Andy, якими він щиро поділився зі студентською аудиторією.

Ворогу нас не скорити: міцно тримаймо науковий фронт!

XV Міжнародна науково-практична конференція “ Фаховий та художній переклад: теорія, методологія, практика ”, яка без перебільшення є однією з головних подій року на кафедрі, відбулася 20-21 квітня 2023 року. “Чому цей захід був таким важливим?“ – спитаєте ви. А тому що ця традиційна міжнародна науково-практична конференція, яка об’єднала науковців не лише різних куточків України, а й всього світу, вперше відбувається в умовах війни. Наш ворог даремно намагається знищити нас, бо в нас живе дух наших славетних пращурів, дух славних козаків адже історія українського перекладу зародилася ще з часів заснування Київської Русі і запровадження християнства. Попри всі заборони та утиски перекладацька діяльність розвивалася впродовж довгих років.

Зазначимо, що спеціальність «Філологія» є лідером серед гуманітарних спеціальностей нашого університету за обсягами набору студентів та якістю підготовки фахівців. Підготовка філолога-перекладача в переважно технічному університеті, до того ж, зорієнтованого в першу чергу на авіаційну галузь, має свою специфіку. Саме ця специфіка стала 15 років тому поштовхом для започаткування науково-практичної конференції з питань теорії та практики перекладу, яка була задумана як спеціалізована платформа для обміну досвідом та визначення пріоритетів досліджень. Проте вперше конференція повноцінно проведена під час війни, але це не применшує значущість результатів наукових досліджень. Віртуальний простір надав змогу побачити та почути учасників, яким важко зібратись разом в одному місці в один час, такий тривожний та неспокійний час. Грузія, Польща, Україна, Бразилія, Канада – все це сузір’я локацій опинилось в Національному авіаційному університеті. Доктора наук і студенти, дослідники, викладачі та перекладачі-практики – дуже важливо було звести їх разом, дати почути один одного, зрозуміти, що потрібно будувати і зміцнювати містки між академією та перекладацькою індустрією, разом працювати над підготовкою майбутніх фахівців. Різноманітна тематика доповідей відтворила багатовимірність проблематики перекладу як феномену людської комунікації – від загальнотеоретичних питань до конкретних мовних аспектів, від методики викладання до сучасних технологій перекладу. Вже є перші відгуки, позитивні оцінки, тому впевнені, що спілкування було цікавим і приємним, що ми збагатились корисною інформацією та досвідом, що одержали поштовх для нових ідей та досліджень.

Щиро дякуємо нашим доповідачам з різних куточків України та світу, зокрема професору Заалю Кіквідзе з Кутаїсі (Грузія), професору Богдану Шуневичу зі Львова (Україна), професору Михайлу Гінзбургу з Харкова (Україна), доценту Тетяні Качановській з Києва (Україна), професору Світлані Криворучко з Парани (Бразилія), доценту Олені Гордієнко з Вінніпегу (Канада), доценту Марині Халявка з Любліну (Польща). Окремо хочемо висловити щиру подяку нашим шановним стейкхолдерам: пану Олександру Бондаренко (стейкхолдер освітньо-професійної програми першого (бакалаврського) рівня вищої освіти «Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська) та чарівній пані Ганні Чесноковій (стейкхолдер освітньо-професійної програми другого (магістерського) рівня вищої освіти «Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська»). Щира подяка всім-всім учасникам і гостям – кожен з вас став частинкою чудової конференційної мозаїки. Щира подяка декану факультету Н.В. Ладогубець та заступнику декана А.М. Кокаревій, які були з нами протягом всієї ранкової сесії! Сердечна подяка колегам з інших кафедр, які долучились!

Писанка – генетичний код нації

І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (Т. Шевченко)

Якось попросили українця сказати, чим, на його думку, відрізняється Україна від чужини. Він узяв звичайне куряче яйце і сказав: «Це — чужина». Потім приніс гарну писанку і додав: «А це — Україна».
17 квітня на годині корпоративної культури старший викладач Анна Щербина разом з кураторською групою ФЛ-401 подивились відео-матеріал “Українські великодні яйця як мистецтво опору” та обговорили історію виникнення пасхальних яєць та їх без перебільшення неймовірно важливе значення для українського народу. Писанка також унікальний витвір українського мистецтва, їй присвячуються вірші та пісні. Провадяться наукові дослідження та пишуться цілі трактати. Але писанка — це не лише витвір мистецтва, а й код нації, письмо тисячоліть, зафіксоване нашими пращурами і передане нам. Писанка – справжня гордість нашого народу! Однак, зауважимо, що в Україні існують іще багато видів великодніх яєць: крашанки, дряпанки, шкрябанки, мальованки, крапанки, бісерівки тощо. Разом зі студентами Анна Щербина розглянула англомовний сайт, який містить інформації про всі різновиди великодніх яєць, особливу увагу звернули на історію походження назв декорованих яєць, а також способи відтворення цих слів-реалій англійською мовою. Виникла жвава дискусія, під час якої студенти обговорили символізм великодніх яєць, наскільки різноманітними бувають візерунки та кольорова гамма, яку використовують в різних регіонах нашої могутньої України. Різноманітність описаних символів дає можливість зрозуміти глибину мудрості українського народу, його вміння оберігати себе, свою оселю, родину, життя, утворювати магічне писанкове коло захисту в обрядах та звичаях. Писанка як прояв людської творчості, що має багатовікову історію, яка криється в українській етнічній свідомості, завжди буде невід’ємною частиною сучасної світової культури. Вивчення писанки, її символічної значущості формує більш глибоке розуміння сьогодення крізь призму традицій та народності.
Студенти, які були змушені виїхати з України через повномасштабне вторгнення російської федерації, поділилися інформацією, що нашими писанками захоплюються у всьому світі. Так, найпершими серед культурних надбань, привезених до Канади українськими емігрантами, зокрема жінками, були традиційні писанки, які виготовляли напередодні Великодня. Здобувши там славу, вони стали маркером української культури в Канаді. Тепер кожного року під час Великодніх свят писанка привертала до себе все більше поціновувачів серед жителів цієї країни та США.
Тож який би спосіб виготовлення великодніх яєць ви не обрали для себе, пам’ятайте, що символізм писанки – як перемога добра над злом, стає особливо важливим сьогодні, на тлі визвольної війни, яку веде Україна.

ХІV Міжвузівський конкурс молодих перекладачів

14-й рік поспіль кафедрою англійської філології і перекладу ФЛСК під керівництвом доцента кафедри Головні Алли Василівни проводився щорічний Міжвузівський конкурс молодих перекладачів. Цей конкурс, що починався зі співпраці двох університетів, переріс у загальноукраїнський і став відомим та популярним серед студентської аудиторії, яка опановує перекладацьке ремесло у різних закладах вищої освіти всієї України. З кожним роком «географія» нашого конкурсу розширюється, а кількість учасників збільшується. У цьому році, незважаючи на усі труднощі нашого часу, у нашому конкурсі взяли участь 48 учасників із 11 ЗВО України.


Ми надзвичайно пишаємося тим, що у цьому році до конкурсу долучилися учасники із таких університетів:
Донецький національний університет імені Василя Стуса
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Національна академія Служби безпеки України
Київський університет імені Бориса Грінченка
Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка
Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка
Чорноморський національний університет імені Петра Могили
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Національний авіаційний університет

Конкурс проходив у два етапи:
1 етап – виконання письмового перекладу прозового твору
2 етап – виконання письмового перекладу поетичного твору

Переклади конкурсантів оцінювала конкурсна комісія у складі:

Чеснокова Ганна Вадимівна, канд. філол. наук, професор, професор кафедри лінгвістики та перекладу Факультету романо-германської філології Київського університету імені Бориса Грінченка, директор Лінгвістичного центру «Україна – Європа»

Васік Юлія Анатоліївна, канд. філол. наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Журавльова Оксана Михайлівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри англійської філології і перекладу Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Національного авіаційного університету


Рішенням конкурсної комісії призові місця розподілилися таким чином:
1 Місце
Даниляк Богдан Олександрович (Київський університет імені Бориса Грінченка)
Бойченко Анастасія Юріївна (Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка)
2 Місце
Роллер Аліна Юріївна (Донецький національний університет імені Василя Стуса)
Воробець Тетяна Олександрівна (Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка)
Ковальчук Софія Сергіївна (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя)
Марчук Тетяна Іванівна (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича)
3 місце
Скачок Катерина Петрівна (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя)
Сопельнікова Діана Олексіївна (Національний авіаційний університет)
Давидова Маргарита Олексіївна (Національний авіаційний університет)
Пономаренко Алла Дмитрівна (Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка)
Кукайло Каріна Сергіївна (Національна академія Служби безпеки України)

Щиро дякуємо за ваш талант та бажання професійно рости та удосконалюватися. Віримо, що, продовжуючи наші попередні традиції, у наступному році ми зустрінемося уже у стінах нашого гостинного університету та зможемо привітати учасників конкурсу особисто під мирним небом України.

Політ 2023 – традиційний чи кардинально новий?

6 квітня 2023 року на кафедрі англійської філології і перекладу під керівництвом доцентів
кафедри Галій Людмили Георгіївни та Полякової Оксани Вікторівни відбулося секційне засідання
«Мова як соціокультурний феномен» в рамках проведення Міжнародної науково-практичної
конференції здобувачів вищої освіти і молодих учених «Політ. Сучасні проблеми науки», в якому
прийняли участь як студенти Національного авіаційного університету, так і інших вузів України, щоб
обговорити свої наукові здобутки. Вперше були представлені абсолютно різні категорії дослідників,
починаючи від початківців-абітурієнтів з їх першими кроками на науковій стежині і до аспірантів, що
вже впевнено прямують до фінішу у своїй науковій діяльності.
Рік, що минув від попередньої конференції, вніс свої корективи, а тому вступне слово Оксани
Вікторівни Полякової викликало бурхливу дискусію щодо попиту на україномовний переклад,
запровадження мовних квот у системі освіти, ознак початку «професійної трансформації», рейтингу
українських видавництв і мови як засобу «достукатися до душ дітей».
У якості загальної дискусії студентам було запропоновано виправити помилки, допущені
фахівцями при перекладі промов президента Володимира Зеленського і інформації із сайту ВООЗ,
оприлюдненої в українських ЗМІ, і учасники секційного засідання спробували свої сили у пост-
коригуванні та редагуванні.
Зі вступним словом до студентів також звернулася Анжеліка Миколаївна Кокарєва, заступник
декана з наукової та міжнародної діяльності, яка поділилася своїм баченням розвитку та
професійного зростання студентів спеціальності «Переклад».
Загалом, на секційному засіданні були присутні 24 учасника, які представили до обговорення
свої доповіді на різноманітну тематику: особливості перекладу художньої і науково-технічної
літератури, проблеми військово-політичного перекладу, соціально-гендерні аспекти комунікації та
технології навчання.
Викладачі кафедри англійської філології і перекладу щиро вдячні всім студентам, які виявили
бажання представити результати своїх наукових досягнень, і запрошують до участі у подальших
заходах кафедри та, звичайно ж, у міжнародній студентській науково-практичній конференції Політ-
2024!
Тримаємо науковий фронт!

Результати першого туру XIV Міжвузівського конкурсу молодих переколадачів

Протягом лютого – березня 2023 року під керівництвом доцента Головні Алли Василівни кафедрою англійської філології і перекладу проводився перший тур XIV Міжвузівського конкурсу молодих перекладачів.

Висловлюємо безмежну вдячність усім учасникам конкурсу! Нами було отримано роботи від 48 учасників з 11 ЗВО України! Усі роботи професійно та талановито виконані. Однак, на жаль, нам доводилося обирати.  

Рішенням конкурсної комісії у ІІ тур конкурсу проходять такі учасники:

  1. Роллер Аліна Юріївна (Донецький національний університет імені Василя Стуса)
  2. Марковська Ульяна Віталіївна (Донецький національний університет імені Василя Стуса)
  3. Яворська Олеся Олександрівна (Донецький національний університет імені Василя Стуса)
  4. Чепелєва Галина Богданівна (Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка)
  5. Воробець Тетяна Олександрівна (Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка)
  6. Скачок Катерина Петрівна (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя)
  7. Ковальчук Софія Сергіївна (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя)
  8. Кудла Ольга Іванівна (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника)
  9. Прядун Христина Олександрівна (Національна академія Служби безпеки України)
  10. Кукайло Каріна Сергіївна (Національна академія Служби безпеки України)
  11. Даниляк Богдан Олександрович (Київський університет імені Бориса Грінченка)
  12. Полюшкевич Вікторія Олександрівна (Київський університет імені Бориса Грінченка)
  13. Пономаренко Алла Дмитрівна (Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка)
  14. Волківський Андрій Андрійович (Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка)
  15. Чайка Вікторія Анатоліївна (Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка)
  16. Бойченко Анастасія Юріївна (Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка)
  17. Устинова Вероніка Артемівна (Чорноморський національний університет імені Петра Могили)
  18. Сурмілова Єлизавета Станіславівна (Чорноморський національний університет імені Петра Могили)
  19. Марчук Тетяна Іванівна (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича)
  20. Сопельнікова Діана Олексіївна (Національний авіаційний університет)
  21. Давидова Маргарита Олексіївна (Національний авіаційний університет)

Учасниками другого туру пропонується виконати переклад поетичного твору на українську мову.
З нетерпінням чекаємо на роботи!

Бажаємо успіху конкурсантам!

Професійне вдосконалення майбутнього фахівця у царині перекладу

20 березня 2023 року доценти кафедри англійської філології і перекладу ФЛСК Тетяна Семигінівська (куратор групи ФЛ-303) та Алла Сітко (керівник наукового гуртка «Проблеми і перспективи розвитку перекладу») провели зустріч з фріланс-перекладачем Кристиною Лащенко. Мета заходу – ознайомити студентів зі специфікою роботи перекладача-практика, зорієнтувати щодо вибору тематики перекладів, умов оплати, можливих проблем та способів їх уникнення.

Пані Кристина професійно і майстерно зупинилася на таких важливих для майбутніх перекладачів питаннях, як професійні об’єднання перекладачів, на засобах автоматизації перекладу, видах усного перекладу та його стандартах, на контролі якості й обрахунку виконаної роботи.

Зустріч пройшла у формі інтерактивного діалогу, під час якого студенти ставили запитання та ділилися своїми думками у чаті. Інтерес до майбутньої професії виявився у тому, що студенти цікавилися, як поводити себе у реальній ситуації під час перекладу, коли перекладач не може пригадати слово, щось не зрозумів, не почув. Пані Кристина фахово і вичерпно відповіла на всі питання, наводячи приклади, аналізуючи конкретні ситуації зі своєї перекладацької практики. Такі зустрічі стають поштовхом до подальшого вдосконалення себе як фахівця та стимулом до саморозвитку.

І тур Міжнародного конкурсу студентських наукових робіт

13 березня 2023 року на кафедрі англійської філології і перекладу ФЛСК НАУ відбувся перший тур Міжнародного конкурсу студентських наукових робіт. Міжнародне журі розглянуло 4 роботи, які проходили 3 етапи відбору: сліпе рецензування наукової роботи, презентація та перевірка на антиплагіат.

На першому етапі міжнародні експерти Гордієнко О.В. (доктор філологічних наук, visiting scholar of University of Manitoba, Winnipeg, Canada), Криворучко С.К. (професор, доктор філологічних наук, завідувачка кафедри зарубіжної літератури та слов’янських мов імені професора Михайла Гетманця ХНПУ імені Г.С. Сковороди, International Visiting Researcher State University of Central West UNICENTRO, Parana, Brazil) та Шуневич Б.І. (кандидат філологічних наук, доктор педагогічних наук, член НАПН України, професор кафедри іноземних мов Львівського національного університету природокористування) визначили, що найбільш науково-значущі та актуальні роботи подані студентками Аль Бухаїсі Ліною, Давидовою Маргаритою, Гороховянко Мартою та Мішаєвою Анастасією.

На другому етапі журі у складі Ладогубець Н.В. (кандидат педагогічних наук, доцент, декан Факультету лінгвістики і соціальних комунікацій НАУ), Буданової Л.Г. (доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри англійської філології і перекладу) та Галій Л.Г. (кандидат філологічних наук, доцент кафедри англійської філології і перекладу) заслухали презентації конкурсантів та провели наукову дискусію за тематикою робіт. Найбільше враження на членів журі справили робити Аль Бухаїсі Ліни та Мішаєвої Анастасії. Фінальну крапку поставила перевірка на антиплагіат, де з неймовірним і приголомшливим результатом у майже 99% наукової новизни перемогла Анастасія Мішаєва із темою “Semantics and Pragmatics of Slang Neologisms of Social Networks”. 

Вітаємо нашу переможницю Мішаєву Анастасію та її наукового керівника Щербину Анну Володимирівну із цим вагомим досягненням і бажаємо подальших перемог!

Кінопереклад: знання, вміння, творчість, драйв

Ура! Це сталося! До студентів кафедри англійської філології і перекладу на запрошення доцента кафедри Ольги Линтвар завітала перекладачка студії Postmodern, наша випускниця 2011 року Олеся Запісочна (Стась). До слова, це одна з трьох студій, які працюють на ринку України у співпраці з стримінговою платформою Netflix з 2021 року. Понад півтори години шаленого перекладацького драйву від професіонала своєї справи пролетіли мов 5 хвилин. 

Під час зустрічі студенти дізналися про:

  • види аудіовізуального перекладу: дубляж, субтитрування, переклад для озвучування;
  • факти з історії українського дубляжу;
  • особливості роботи перекладача-фахівця з «укладки в губи» (ліпсинк), таймкоди;
  • адаптацію кіноматеріалу під потреби українського глядача із врахуванням вимог замовника;
  • пріоритет сенсів у протиставленні зміст-форма;
  • роботу редакторів, коректорів;
  • особистісні якості, необхідні у роботі перекладача кінопродукту;
  • та  багато-багато цікавезних прикладів-перекладів запрошеної перекладачки.

Процес захопливий, але потребує знань, творчого підходу і кмітливості. Ви тільки-но уявіть собі, який шлях пройшла назва вулиці Main Street крізь Mane Street, перш ніж стати Гривщатиком! Чому? Та тому що ця назва зустрічається у мультику “My Little Pony”.

Після закінчення основної частини студенти буквально закидали питаннями Олесю Запісочну і отримали вичерпні відповіді. Перекладачка запросила майбутніх випускників до співпраці, адже від початку роботи Netflix з україномовним ринком роботи у перекладачів значно побільшало.

Домовилися також про співпрацю кафедри АФП з Олесею Запісочною на постійній основі.

Тож, щиро дякуємо, бажаємо успіхів у царині творчого перекладу і до зустрічі!