Перекладацька практика: підсумовуємо

З 27 травня по 16 червня 2024 року студенти 3 курсу кафедри англійської філології і перекладу (87 осіб) проходили перекладацьку практику в організаціях та структурному підрозділі НАУ – Інституті ICAO. У результаті укладання 17 договорів про проходження практики студенти кафедри мали змогу застосувати на практиці отримані теоретичні знання з перекладу галузевої літератури за реальних умов.
Серед організацій, з якими було укладено договори на проведення практики здобувачів вищої освіти Національного авіаційного університету, варто назвати багаторічних партнерів кафедри АФП і Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій: ТОВ «ПОСТМОДЕРН», ТОВ «Тест», Агентства перекладів «Лінгва», «Аккордо»; до партнерства у рамках перекладацької практики долучилися також ТОВ «МДДК», ТОВ «Адмірал Прайм», ПП «Альфа Переклад», ТОВ «ЕРІДАН-2002», Бучанська міська рада та ін.
Студенти вдосконалили навички перекладу галузевих текстів авіаційного, юридичного, політичного, будівельного, сільськогосподарського, адміністративного, економічного тощо спрямувань; О. Бровчук спробувала свої сили у кіноперекладі.
Задля зручності і ефективності комунікації між студентами, відповідальними на базах практики та викладачами модератор перекладацької практики від кафедри АФП Линтвар О.М. призначила студентів-керівників від кожної бази практики. Лідерські та організаторські якості змогли проявити такі студенти: Смиченко Н., Рябенко К., Іваницька А., Верхова В., Корань К., Куницький Д.
Якість проходження перекладацької практики, оформлення звітів, набутих навичок оцінили згідно з програмою перекладацької практики відповідальні від баз практики і доценти кафедри – керівники від НАУ по групах: Линтвар О.М. (301 гр.), Плетенецька Ю.М. (302 гр.), Пилипчук М.Л. (303 гр.), Полякова О.В. (304 гр.).
Загалом студенти успішно впоралися із призначеними завданнями та новими викликами, а кафедра АФП, ФЛСК та НАУ мають у своєму активі два довгострокових договори про співпрацю, де підписантами виступають
Національний авіаційний університет та ТОВ «ПОСТМОДЕРН» і ТОВ «Тест» відповідно.

Державний екзамен

12 червня 2024 року здобувачі освітнього ступеня Бакалавр спеціальності 035 «Філологія» успішно склали державний екзамен! Майже всі 4 роки навчання студенти-філологи провели перед екранами своїх ноутбуків, здобуваючи свої знання та навички онлайн! А державний екзамен став чудовою нагодою нарешті зібратися разом в аудиторії. 

Екзамен були розпочато привітальним словом в.о. декана, доктора педагогічних наук Мельник Наталії Іванівни, яка побажала здобувачам освіти успішного складання не лише державного екзамену, а й подальших вступних екзаменів в магістратуру! Комісія працювала в складі: доктора педагогічних наук, професора Ковтун Олени Віталіївни, доктора педагогічних наук, професора Буданової Ліани Георгіївни та кандидата філологічних наук, доцента Головні Алли Василівни. Структура білета мала класичний формат та складалась з 3-х частин: тестові питання з теорії, написання есе та виконання перекладу! Завдяки такому перерозподілу завдань, кожен здобувач освіти мав можливість проявити свої теоретичні знання, практичні навички грамотного письма англійською мовою та виконання перекладу, що надалі стане головним предметом їх професійної діяльності.

До зустрічі на магістратурі!

Підсумкове засідання гуртка «Проблеми та перспективи розвитку перекладу»

Незважаючи на продовження військових дій та військовий стан на території нашої країни, члени наукового гуртка «Проблеми та перспективи розвитку перекладу» (керівник – доцент кафедри англійської філології і перекладу Сітко А.В.) активно працюють в онлайн форматі, презентуючи свої наукові пошуки.

Так, 22.05.2024 року було проведено підсумкове засідання гуртка в онлайн форматі. На засіданні студенти-гуртківці ділилися враженнями від участі у науково-практичних конференціях, висловлювали думки щодо перспективних напрямків дослідження та побажання щодо тематики та формату проведення гуртка наступного року, адже одним із основних критеріїв оцінки якості наукового гуртка, є, безперечно, кількість та якість наукових
публікацій студенів як молодих перспективних учених. Як відомо, студентська наука є частиною загальної наукової діяльності, хоча й відрізняється більшою мірою інтерактивності щодо реалій сьогодення.

Учасники проблемної групи «Проблеми та перспективи розвитку перекладу» взяли участь у роботі 13 Міжнародних науково-практичних конференцій, 6 з яких є закордонними, що проводилися в Бельгії (7), Німеччині (5), Португалії (1), Великій Британії (1), Австрії (3) та Іспанії (1). Результати власного наукового доробку також було оприлюднено студентами-гуртківцями на наукових платформах у містах Івано-Франківськ, Харків, Суми, Чернігів, Одеса, Київ та Луцьк.

За результатами роботи проблемної групи було опубліковано 28 статей та тез доповідей.

Переклад у цифрову епоху: сучасні стратегії та інструменти

17 травня 2024 на кафедрі англійської філології і перекладу був проведений круглий стіл на тему «Переклад у цифрову епоху: сучасні стратегії та інструменти».

Учасників заходу привітала декан Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Наталія Мельник,  заступник декана з наукової та міжнародної діяльності  Анжеліка Кокарєва  та завідувач кафедри англійської філології і перекладу Ліана Буданова. Під час круглого столу відбулось обговорення та плідна дискусія з таких питань: Арсенал он-лайн інструментів перекладача. Чи всесильний машинний переклад? Чи замінить перекладачів штучний інтелект Chat-GPT? Виклики культурного контексту в цифрову епоху: можливості та обмеження машинного перекладу. Цифрова етика у перекладі: виклики конфіденційності, авторства та етичної відповідальності.

Модератор круглого столу: Галина Єнчева.

Кафедра англійської філології і перекладу висловлює щиру подяку учасникам круглого столу за активну участь.

Наукові підсумки року

16 травня 2024 р. відбулося підсумкове, останнє в цьому навчальному році засідання студентського наукового гуртка  «Неологізми та ідіоми сучасної англійської мови», на якому керівник гуртка старший викладач кафедри англійської філології і перекладу ФЛСК Гастинщикова Л.О. організувала конкурс на знання англійських ідіом з оповідань Агати Крісті зі збірника “The case of the Rich Woman”, який студенти читали та аналізували на заняттях з домашнього читання в курсі «Практика усного та писемного мовлення (англійська мова)». На завершальне відкрите засідання наукового студентського гуртка «Неологізми та ідіоми сучасної англійської мови» завітала декан ФЛСК Мельник Н.І., яка вручила переможцям конкурсу листи подяки.

На засідання були запрошені першокурсники, які забажали взяти участь у конкурсі. У першому турі взяли участь 15 студентів групи ФЛ-101, у другий, фінальний тур вийшли 8 студентів. Визначити одного беззаперечного лідера було важко, тому І місце поділили між собою Валерія Єліна та Антон Губанов, ІІ місце посіла Ілона Шелудько, ІІІ місце – Вероніка Феленюк. А бонусом для решти фіналістів конкурсу стали додаткові бали за «Практику усного та писемного мовлення». Про переможців можна сказати, що вони «лускали всі ідіоми як насіння», і цей український вислів – також ідіоматичний.

Кожна мова багата на ідіоми, і знання ідіом – це вищий пілотаж у володінні будь-якою мовою. В них душа будь-якої нації, її ідентичність та самобутність. Тільки людина, яка розуміє ідіоми в іноземній мові, може сказати, що вона вільно володіє цією мовою. Інакше не будуть зрозумілими ні тонкощі діалогів, ні багатство стилю автора художніх та публіцистичних текстів, ні гумор, ні гра слів, на якій часто і базується тонкий унікальний «англійський гумор».

Розмова про знання, досвід та перекладацькі будні

08 травня 2024 року на кафедрі англійської філології і перекладу студенти 102 групи зустрілись з перекладачем-практиком Ткаченко Тетяною Олегівною на запрошення старшого викладача цієї кафедри Дольник Ірини Миколаївни. Зустріч відбулась у змішаному форматі.
Пані Тетяна працює в перекладацькій сфері вже 15 років та пройшла свій шлях від штатного перекладача в різних бюро перекладів України до перекладача-фрилансера, що працює як з прямими клієнтами (великі фармацевтичні компанії, виробники медичного обладнання та державні установи), так і з бюро перекладів в Україні, ЄС та США. Саме фриланс дозволяє самостійно будувати свій робочий графік і вільно обирати місце
проживання.
Гостя розповіла студентам про те, як починала свій перекладацький шлях, як важливо для перекладача продовжувати вчитись і розвиватись навіть після отримання диплома, адже некомпетентність може призвести до втрати клієнтів та репутації. Дуже цікаво було послухати про перекладацькі «перли», які вона зустрічала на посаді перекладача-редактора.
Поговорили і про робочі інструменти перекладача, призначені для підвищення продуктивності: CAT-програми, електронні словники та сервіси для перевірки правопису на кшталт Grammarly та Language Tool.
Наостанок гостя поділилась секретами: де шукати свої перші замовлення, як гарно оформити профіль в LinkedIn, щоб потенційні роботодавці звертали на нього увагу, а також порадила не зосереджуватись лише на перекладацькому ринку України, а пробувати виходити на зарубіжний ринок, щоб мати змогу заробляти більше.
Дякуємо пані Тетяні за приділений час та таку мотивуючу зустріч!

Творча зустріч з українською письменницею Дарою Корній

Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.

Тарас Шевченко

19 квітня 2024 року на кафедрі англійської філології і перекладу пройшла творча зустріч з відомою українською письменницею Дарою Корній, яку організувала старший викладач Анна Щербина. Вивчаючи тему “Релігія” з дисципліни “Практика перекладу галузевої літератури”, перекладаючи матеріали про сучасні релігії, а також міфи стародавньої Греції чи Єгипту, постало логічне питання: “А що ми знаємо про розвиток вірувань в нашій рідній Україні?”. Звісно можна було б звернутися до наукових досліджень, прочитати монографію, але було обрано інший шлях, запросити на зустріч Дару Корній, українську сучасну письменницю, журналістку, волонтерку, яка пише і для дітей, і для дорослих, гармонійно вплітаючи в сучасний світ елементи слов’янської дохристиянської міфології, майстерно використовуючи для цього народні казки, легенди, обряди й замовляння.

Протягом багатьох віків спочатку російська імперія, потім радянська влада всіма можливими і неможливими способами намагалися знищити, стерти все, що є українським. Але якими б не були їх спроби, на щастя нам вдалося зберегти наші українські традиції, культурну спадщину, вірування, мову. Це те дорогоцінне надбання, яке відстоюють наші хоробрі захисники і захисниці, щодня і щохвилини ризикуючи своїм життям, щоб майбутнє України склалося, і в ньому не було і сліду бодай чогось російського. Тому такі зустрічі не лише творчі, приємні, а й виховні, тому що покликані виховувати у молодого покоління любов до всього нашого, рідного, українського. Потрібно не лише забути про насильно насаджене “культурне надбання” по типу вєлікаго пушкіна чи йому подібних, але й занадто захоплюватися будь-якою іншою культурою чи літературою, варто нарешті навчитися ідентифікувати себе як українця і пишатися цим.

Дара Корній розповіла про деяких істот, в яких вірили українці, як от, наприклад – домовичок, напевно всі про такого чули, але ж він не один такий. Потрібно відроджувати ті знання і вірування, які наші пращури з такою повагою і любов’ю плекали в своєму серці. Дара зачарувала усіх своєю неймовірно гарною мовою, а її розповідь дозволила усім нам, дорослим людям, повернутися в дитинство і згадати як нам наші мами читали казочку на ніч.

Щиро дякуємо Дарі Корній за те, що знайшла час і приєдналась до нашої зустрічі. Ми Вам від щирого серця бажаємо творчого натхнення, наснаги та мріємо про живу зустріч вже в мирній вільній Україні. Бережи Вас Господь!

«20 днів у Маріуполі»: післяслово

В один із квітневих вихідних студенти 201 групи пристали на пропозицію свого наставника Линтвар О.М. подивитися оскароносний (2024) повнометражний документальний фільм Мстислава Чернова «20 днів у Маріуполі» і порефлексувати на черговій зустрічі (годині корпоративної культури).
До слова, Україна вперше виборола перемогу Академії кінематографічних мистецтв і наук – премію «Оскар», але, як сказав сам режисер під час церемонії нагородження: «Краще б я ніколи не знімав цей фільм…. Я не можу змінити історію. Не можу змінити минулого. Але ми всі….можемо зробити так, щоб правда перемогла».
У кадрі лише півтори години жахіть, які пережили мешканці Маріуполя протягом 20 днів, і ми навіть у найстрашніших мареннях не можемо собі уявити, що відбувалося з маріупольцями та їхнім містом – містом Марії – потому, коли журналістам AP вдалося залишити одну з найгарячіших точок кровопролитної війни росії проти України у лютому-березні 2022 року.
Переглянувши цей фільм, студенти знову ставили питання у порожнечу: як таке може відбуватися у 21 столітті?!
Чи потрібно нам дивитися цей фільм зараз? – Без сумніву – так: і міжнародній спільноті – для розуміння масштабів, заподіюваного ненаситним агресором, зла і продовження підтримки і допомоги Україні, і українцям – щоб пам’ятати, щоб гуртуватися навколо зовнішнього ворога і водночас пильнувати внутрішнього.
П.Н.: зустріч завершилася на позитивній ноті – студенти показали у кадрі своїх домашніх улюбленців і запропонували знову відвідати театр. Жити треба, бо життя триває і квітне усіма барвами воєнної української весни 2024 року.

Мова як соціокультурний феномен

4 квітня 2024 року на кафедрі англійської філології і перекладу відбулося секційне засідання «Мова як соціокультурний феномен» у рамках XXIV Міжнародної науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти і молодих учених «Політ. Сучасні проблеми науки».
Цьогоріч секційне засідання вперше було проведено у змішаному форматі: для студентів 1-2 курсів, які навчаються офлайн, було організовано секцію в аудиторному форматі, для студентів 3-5 курсів, які навчаються онлайн, та для зовнішніх учасників секція проводилась в онлайн форматі.
Модераторами виступили доцент кафедри Оксана Полякова та старший викладач кафедри Ірина Дольник. Технічний та інформаційний супровід вже традиційно надавали співробітники навчальної лабораторії сучасних технологій навчання перекладу.

У роботі секції взяли участь 40 учасників з різних ЗВО України та світу, а саме:

  • Національний авіаційний університет;
  • Ужгородський національний університет;
  • American University Kyiv;
  • Національний університет біоресурсів і природокористування України ;
  • Національний університет харчових технологій;
  • Київський національний університет технологій та дизайну ;
  • Обласний науковий ліцей в м. Рівне;
  • Роменська міська Мала академія наук;
  • Banbury and Bicester College, Banbury, the UK;
  • Lubelska Szkоla Sztuki i Prоjektоwania, Lublin;
  • Університет суспільно-природничих наук імені Вінцента Поля, Люблін;
  • Мальтійський університет, Мсіда.

Вперше були представлені настільки різні категорії дослідників: від початківців-абітурієнтів з їх першими кроками на науковій стежині і до кандидатів філологічних наук, що вже мають наукові здобутки.

Зі вступним словом до студентів звернулись в.о. декана Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Наталія Іванівна Мельник, заступник декана з наукової та міжнародної діяльності Анжеліка Миколаївна Кокарєва та завідувач кафедри англійської філології і перекладу Ліана Георгіївна Буданова. Вони подякували всім учасникам за плідну роботу, побажали творчого мислення, креативності, натхнення, подальших наукових здобутків, а також нагадали про участь у проєктах академічної мобільності.

Загалом, на засіданні були присутні 23 доповідачі, які представили до обговорення свої наукові роботи на різноманітну тематику: специфіка використання CAT-інструментів та машинного перекладу; особливості медіатекстів як джерела актуалізації руйнівного характеру війни в Україні; дискурс комунікативної підтримки України під час війни; вербальні засоби відтворення національного характеру українців; використання чорного гумору як елементу чорної критики у жанрі стенд-ап; особливості перекладу субтитрів до повнометражних фільмів; стилістичні особливості мовлення принцеси Діани у історичній драмі.

Особливу подяку кафедра англійської філології і перекладу висловлює учасникам та їх науковим керівникам з Ужгородського національного університету, обласного наукового ліцею в м. Рівне та Роменської міської Малої академії наук за надзвичайно цікаві актуальні презентації та ґрунтовні доповіді.
Учасники, які виступали з доповіддю офлайн, були нагороджені памʼятними призами.

Кафедра англійської філології і перекладу щиро вдячна всім студентам, які виявили бажання представити результати своїх наукових досягнень, і запрошуємо до участі у подальших заходах кафедри та, звичайно ж,  у міжнародній студентській науково-практичній конференції Політ – 2025!

Тримаємо науковий фронт!

Зустріч з відомим перекладачем

1 квітня на кафедрі англійської філології і перекладу факультету лінгвістики та соціальних комунікацій було проведено зустріч студентів-перекладачів з відомим не лише на теренах України, але й за кордоном усним та письмовим перекладачем, редактором, учасником бойових дій Максимом Козубом (модератори зустрічі – доценти кафедри англійської філології і перекладу А. Сітко та Т. Семигінівська).

Пан Максим із задоволенням поділився своїм досвідом у царині перекладу, торкнувся питань етики перекладача, місця перекладача в сучасному суспільстві. Гість цікаво розповів про особливості усного перекладу, головну увагу, зокрема, було зосереджено на специфіці роботи перекладача-синхроніста, особливо в умовах нестандартних ситуацій, ілюструючи розповідь цікавими прикладами зі своєї перекладацької діяльності. М. Козуб звернув увагу студентів на фактори, які полегшують та ускладнюють роботу перекладача-синхроніста. Розповідь фахівця стимулювала студентську аудиторію до жвавої дискусії. Студенти не лише із зацікавленням слухали захопливу розповідь гостя, але й жваво долучилися до обговорення питань про важливість отримання ґрунтовних знань під час навчання в університеті та вдосконалення своїх перекладацьких навичок на практиці.

Висловлюємо щиру вдячність панові Максиму та сподіваємося на подальші зустрічі!