15 вересня гарант освітньої програми доцент Алла Головня та куратор старший викладач кафедри англійської філології і перекладу Анна Щербина разом зі 101 групою спеціальності 035 “Філологія” відвідали унікальний музей НАУ.
Студенти мали змогу вперше познайомитися з цікавими фактами зі світу авіації, дізнатися багато корисного не тільки про історію розвитку авіації у світі, а й про видатних авіаторів України. По-перше, це дало змогу здобувачам освіти оцінити значущість університету, який вони обрали для свого навчання, а також здобути ті знання, які їм стануть в пригоді при вивченні на старших курсах дисципліни “Переклад в авіаційній галузі”. Величезна щира подяка Лавриненко Олені Леонідівні, яка є неоціненним носієм інформації з історії авіації, розказала стільки цікавого і про галузь, і про наш чудовий університет. Не закохатися після її натхненних розповідей про авіацію – просто неможливо!
Сьогодні було проведене засідання кафедри англійської філології і перекладу Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій, на якому обговорювалися професійні якості, методичні та наукові доробки коліжанок Линтвар Ольги Миколаївни та Галій Людмили Георгіївни, за результатами якого кафедра одноголосно підтримала кандидатури для здобуття звання доцента!
До активного обговорення долучилися завідувач кафедри – професор Ліана Георгіївна Буданова, гаранти освітніх програм ступенів бакалавра та магістра доценти Алла Василівна Головня та Юлія Миколаївна Плетенецька, а також доценти Галина Григорівна Єнчева, Сітко Алла Василівна, Рудіна Марина Володимирівна, Шахновська Ірина Ігорівна, старші викладачі Пилипчук Марина Леонідівна та Дольник Ірина Миколаївна. На засідання кафедри завітала заступник декана Кокарева Анжеліка Миколаївна, яка підтвердила, що Ольга Миколаївна та Людмила Георгіївна виконали усі необхідні вимоги Міністерства освіти та науки України щодо здобуття науково-педагогічними працівниками вченого звання доцента, а також висловила свою особисту підтримку колегам.
Вітаємо Ольгу Миколаївну та Людмилу Георгіївну та і бажаємо подальшого професійного та наукового росту!
Згідно з наказом ректора № 732/ст. від 17.05.2023 «Про організацію та проведення перекладацької практики» перекладацька практика була проведена у термін з 05.06. 2023 по 25.06. 2023. Всього практику проходило 73 студенти. Усі здобувачі вищої освіти були розподілені по 7 різних установах (згідно з договорами між університетом та установами):
бюро перекладів «Аккордо»,
бюро перекладів «Лінгва»,
Інститут ІКАО,
ТОВ «Тест»,
ТОВ «Алеско-Україна»,
ТОВ «ПОСТМОДЕРН»,
ТОВ «ТЕК ХАУС»
Керівниками практики від університету були призначені викладачі кафедри англійської філології і перекладу О.М. Линтвар (301 гр.), Ю.М. Плетенецька (302 гр.), А.В. Сітко (303 гр.)
Під час практики студенти змогли закріпити здобуті знання і навички у практичній площині, повправлятися у перекладі галузевих текстів авіаційного, юридичного, медичного, офіційно-ділового, політичного, комп’ютерного, освітнього дискурсів. Студенти, які практикувалася на базі ТОВ Алеско-Україна, виконували переклад, послуговуючись програмою автоматизованого перекладу MemoQ, доступ до якої отримали від модератора бази практики. Практиканти бази практики студії «ПОСТМОДЕРН» змогли спробувати свої сили у царині дубляжу.
Захист перекладацької практики відбувся 23.062023 в індивідуальному порядку на платформі Google Meet. За результатами захисту усі студенти показали достатній рівень навичок перекладу галузевих та інших текстів і були атестовані.
Після завершення перекладацької практики координатор Ольга Линтвар провела опитування щодо якості організації і проведення перекладацької практики, яке показало високий рівень задоволення організацією практики, студенти також загалом задоволені тим, як відбувалася практика, однак зазначили, що хотіли б більше зворотного зв’язку з боку деяких баз практики. На питання, чи хотіли б студенти самостійно займатися пошуком бази для проходження такої практики, 65 % респондентів відповіли заперечно. Лишається побажати нашим студентам гарного і безпечного літнього відпочинку!
На початку червня кафедрою англійської філології і перекладу було проведено анкетне опитування випускників програми «Германські мови та літератури (переклад включно), – перша англійська».
Анкетування передусім стосувалось процедури здійснення вибору дисциплін та їх переліку на 2022-2023 н.р., охопило також питання рівня задоволення здобувачів якістю наданих освітніх послуг, механізмами їхнього впливу на зміст освітньої програми, організацією практик, участю випускників у конкурсах та міжнародних проєктах, рівня задоволення матеріально-технічною базою університету, проведеними заходами з академічної доброчесності, можливістю працевлаштування за спеціальністю. Участь взяло 10 магістрів першого року навчання.
За результатами анкетування було з’ясовано, що 100 % здобувачів цілком та переважно задоволені якістю наданих освітніх послуг. Більшість студентів були ознайомлені з механізмами власного впливу на зміст ОП, окремі здобувачі долучались до формування пропозицій. 30 % зазначили, що з механізмами впливу знайомі, проте не долучались до формування пропозицій. 10 % вказали, що з такими механізмами ознайомлені не були. Опитування стосовно вибіркових дисциплін проводилось в електронній формі. Окремі студенти зазначили також, що було додаткове голосування у зв’язку з тим, що система працювала з помилками. Перелік вибіркових дисциплін також задовольнив студентів, втім було побажання запровадити дисципліну, пов’язану з копірайтингом. Здобувачі також висловлювали побажання збільшити кількість практики усного спілкування, зокрема з носіями мови, збільшити кількість усного перекладу та додати переклад юридичних текстів. Стосовно пропозиції додати дві вибіркові дисципліни на 2023-2024 н.р. : Теорії особистості в сучасній філософії та психології; Філософія та психологія релігії думки здобувачів розділились, і 50 % магістрів вважають такі дисципліни актуальними. Магістри більшою мірою задоволені практичною підготовкою, яка здійснювалась в перекладацьких бюро та на базі факультету, мали доступ до інформації про участь у всеукраїнських та міжнародних конкурсах та проєктах та за бажанням долучались до таких заходів. Респондентів також загалом задовольнила матеріально-технічна база університету та технічне устаткування аудиторій, хоча були окремі побажання: збільшити кількість окремих посібників у бібліотечному фонді. Щодо заходів з академічної доброчесності, студенти вказали на ретельні перевірки наукових та конкурсних робіт на плагіат та зазначили також, що викладачі проводили лекції для ознайомлення з видами академічної недоброчесності. Опитані здобувачі не мали власного досвіду оскаржень. Приблизно 30 % опитаних магістрів працювали чи працюють за спеціальністю, а решта – активно використовують здобуті в університеті знання з перекладу та мови на поточних позиціях. 10 % опитаних магістрів на цей час не працевлаштовані.
Кафедра англійської філології і перекладу висловлює вдячність магістрам програми, які знайшли час у своєму щільному графіку взяти участь в опитуванні задля удосконалення освітньої програми.
Результати опитування є у відкритому доступі, докладніше з ними можна ознайомитись за посиланням.
Цього року в рамках тижня науки на факультеті лінгвістики і соціальних комунікацій кафедра англійської філології і перекладу поставила собі за мету знайти відповідь на два питання: 1) чи обов’язково наука це виключно терміни, серйозні дискусії та масштабні проблеми; 2) яку роль відіграє загальна ерудиція у процесі підготовки майбутніх фахівців у галузі перекладу. Для цього, доцент кафедри англійської філології і перекладу Галій Людмила Георгіївна підготувала інтелектуальну пізнавально-розважальну вікторину «Культура англомовних країн», модератором якої виступила викладач кафедри Пилипчук Марина Леонідівна, а очолила команду студентів 2-4 курсів спеціальності «Філологія» доцент кафедри Семигинівська Тетяна Григорівна. Перед студентам постали 6 раундів найрізноманітніших завдань, які вимагали як академічних знань з фонетики, граматики, лексикології та історії англійської мови та культури, так і знання сучасної попкультури та музики, і навіть мемів. За результатами всіх завдань стало зрозуміло: 1) теоретичні знання дають суттєву допомогу при вирішенні практичних завдань, 2) бути перекладачем це значно більше ніж гарно знати англійську мову, адже тобі потрібно знати англійське … все!!! Також, всі учасники вікторини дійшли висновку, що найголовнішим інструментом у будь-якій ситуації лишається здоровий глузд і почуття гумору, хоч би й англійського!
Саме такою була тема воркшопу організованого менеджером київської перекладацької агенції Language Solutions Pro Оленою Хабенко за ініціативи викладачів кафедри англійської філології і перекладу Галій Людмили Георгіївни та Полякової Оксани Вікторівни для студентів 101 та 102 ФЛ. Першокурсникам розказали про специфіку роботи перекладачів та їх робоче навантаження у різних видах перекладу, професійні та персональні вимоги, необхідні навики і переваги роботи як фрілансером, так і штатним перекладачем. Звичайно не оминули і тему змін у професійній діяльності, викликану реаліями війни. Студентів, в свою чергу цікавило, які навички вони повинні опанувати в ході навчання та яким предметам приділити найбільшу увагу, щоб стати конкурентоспроможними, а головне успішними у своїй сфері. Піднімалося питання наскільки можливо і важливо пробувати себе на перекладацькій стежині ще у роки навчання. Загалом, можна сказати, що перше знайомство зі світом майбутнього фаху відбулося на всі 100.
Шановні студенти, дні науки у ФЛСК НАУ це не тільки серйозно, а й водночас весело і пізнавально, тому запрошуємо вас перевірити свої знання англійської мови, випробувати себе у справжньому змаганні та поглибити свої знання про традиції та культуру англомовних країн. Кафедра англійської філології і перекладу запрошує вас до участі в інтелектуально-розважальному онлайн-квізі “А що там Борис Джонсонюк?“ КВІЗ складатиметься із 6 раундів, де на поставлені у режимі онлайн-трансляції питання ви будете давати відповіді у гугл-формах, можна об’єднуватися у команди або грати одному, головне бажання мислити креативно та швидко.
Де? В онлайн класі за кодом atjcovt Коли? У понеділок, 22 травня, о 14.15 Важливо! Квіз проводитиметься українською мовою, але для відповіді на деякі питання знадобиться базовий рівень англійської. З нетерпінням чекаємо вас!
Особливості організації освітнього процесу під час воєнного стану в Україні потребують від викладачів впровадження інноваційних ідей та інтерактивних технологій навчання. Прикладом такої технології став культурно-освітній вебінар на тему «Сучасні різновиди виконавчого мистецтва», що був проведений старшим викладачем кафедри англійської філології та перекладу ФЛСК Мариною Пилипчук та студентами 202 групи 2 травня 2023 року на платформі Google Meet.
Метою проведення вебінару було формування художньо-образного світогляду, розвиток естетичного смаку та збагачення духовної культури здобувачів вищої освіти. Тематика вебінару тісно перепліталась із програмним змістом фахової дисципліни «Практичний курс англійської мови», а саме відповідала модулю 8 «Виконавчі види мистецтва».
Під час культурно-освітнього вебінару студенти обговорили різні види сучасного виконавчого мистецтва, такі як танець, музика та драма. Виконавче мистецтво відрізняється від візуального мистецтва, коли художники використовують фарбу, полотно або різні матеріали для створення фізичних або статичних арт-об’єктів . Виконавче мистецтво – це динамічне мистецтво, що включає цілий ряд дій, які виконуються перед живою аудиторією, такі як вистава, музика та танець.
Під час культурно-освітнього вебінару викладач зі студентами обговорили історію виникнення виконавчого мистецтва, розвиток сучасного сценічного мистецтва у різних країнах та в Україні, його найвідоміші різновиди, такі як театр тіней, Цирк дю Солей, а також зосередились на індивідуальних вподобаннях кожного присутнього, адже мистецтво завжди є суб’єктивним та неповторним для кожної людини.
Як кажуть, у кожного своє розуміння прекрасного (Beauty is in the eye of the beholder), однак щоб вміти розуміти та цінувати прекрасне, варто постійно розвивати свій культурний світогляд та формувати відмінний естетичний смак.
XV Міжнародна науково-практична конференція “ Фаховий та художній переклад: теорія, методологія, практика ”, яка без перебільшення є однією з головних подій року на кафедрі, відбулася 20-21 квітня 2023 року. “Чому цей захід був таким важливим?“ – спитаєте ви. А тому що ця традиційна міжнародна науково-практична конференція, яка об’єднала науковців не лише різних куточків України, а й всього світу, вперше відбувається в умовах війни. Наш ворог даремно намагається знищити нас, бо в нас живе дух наших славетних пращурів, дух славних козаків адже історія українського перекладу зародилася ще з часів заснування Київської Русі і запровадження християнства. Попри всі заборони та утиски перекладацька діяльність розвивалася впродовж довгих років.
Зазначимо, що спеціальність «Філологія» є лідером серед гуманітарних спеціальностей нашого університету за обсягами набору студентів та якістю підготовки фахівців. Підготовка філолога-перекладача в переважно технічному університеті, до того ж, зорієнтованого в першу чергу на авіаційну галузь, має свою специфіку. Саме ця специфіка стала 15 років тому поштовхом для започаткування науково-практичної конференції з питань теорії та практики перекладу, яка була задумана як спеціалізована платформа для обміну досвідом та визначення пріоритетів досліджень. Проте вперше конференція повноцінно проведена під час війни, але це не применшує значущість результатів наукових досліджень. Віртуальний простір надав змогу побачити та почути учасників, яким важко зібратись разом в одному місці в один час, такий тривожний та неспокійний час. Грузія, Польща, Україна, Бразилія, Канада – все це сузір’я локацій опинилось в Національному авіаційному університеті. Доктора наук і студенти, дослідники, викладачі та перекладачі-практики – дуже важливо було звести їх разом, дати почути один одного, зрозуміти, що потрібно будувати і зміцнювати містки між академією та перекладацькою індустрією, разом працювати над підготовкою майбутніх фахівців. Різноманітна тематика доповідей відтворила багатовимірність проблематики перекладу як феномену людської комунікації – від загальнотеоретичних питань до конкретних мовних аспектів, від методики викладання до сучасних технологій перекладу. Вже є перші відгуки, позитивні оцінки, тому впевнені, що спілкування було цікавим і приємним, що ми збагатились корисною інформацією та досвідом, що одержали поштовх для нових ідей та досліджень.
Щиро дякуємо нашим доповідачам з різних куточків України та світу, зокрема професору Заалю Кіквідзе з Кутаїсі (Грузія), професору Богдану Шуневичу зі Львова (Україна), професору Михайлу Гінзбургу з Харкова (Україна), доценту Тетяні Качановській з Києва (Україна), професору Світлані Криворучко з Парани (Бразилія), доценту Олені Гордієнко з Вінніпегу (Канада), доценту Марині Халявка з Любліну (Польща). Окремо хочемо висловити щиру подяку нашим шановним стейкхолдерам: пану Олександру Бондаренко (стейкхолдер освітньо-професійної програми першого (бакалаврського) рівня вищої освіти «Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська) та чарівній пані Ганні Чесноковій (стейкхолдер освітньо-професійної програми другого (магістерського) рівня вищої освіти «Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська»). Щира подяка всім-всім учасникам і гостям – кожен з вас став частинкою чудової конференційної мозаїки. Щира подяка декану факультету Н.В. Ладогубець та заступнику декана А.М. Кокаревій, які були з нами протягом всієї ранкової сесії! Сердечна подяка колегам з інших кафедр, які долучились!
І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (Т. Шевченко)
Якось попросили українця сказати, чим, на його думку, відрізняється Україна від чужини. Він узяв звичайне куряче яйце і сказав: «Це — чужина». Потім приніс гарну писанку і додав: «А це — Україна». 17 квітня на годині корпоративної культури старший викладач Анна Щербина разом з кураторською групою ФЛ-401 подивились відео-матеріал “Українські великодні яйця як мистецтво опору” та обговорили історію виникнення пасхальних яєць та їх без перебільшення неймовірно важливе значення для українського народу. Писанка також унікальний витвір українського мистецтва, їй присвячуються вірші та пісні. Провадяться наукові дослідження та пишуться цілі трактати. Але писанка — це не лише витвір мистецтва, а й код нації, письмо тисячоліть, зафіксоване нашими пращурами і передане нам. Писанка – справжня гордість нашого народу! Однак, зауважимо, що в Україні існують іще багато видів великодніх яєць: крашанки, дряпанки, шкрябанки, мальованки, крапанки, бісерівки тощо. Разом зі студентами Анна Щербина розглянула англомовний сайт, який містить інформації про всі різновиди великодніх яєць, особливу увагу звернули на історію походження назв декорованих яєць, а також способи відтворення цих слів-реалій англійською мовою. Виникла жвава дискусія, під час якої студенти обговорили символізм великодніх яєць, наскільки різноманітними бувають візерунки та кольорова гамма, яку використовують в різних регіонах нашої могутньої України. Різноманітність описаних символів дає можливість зрозуміти глибину мудрості українського народу, його вміння оберігати себе, свою оселю, родину, життя, утворювати магічне писанкове коло захисту в обрядах та звичаях. Писанка як прояв людської творчості, що має багатовікову історію, яка криється в українській етнічній свідомості, завжди буде невід’ємною частиною сучасної світової культури. Вивчення писанки, її символічної значущості формує більш глибоке розуміння сьогодення крізь призму традицій та народності. Студенти, які були змушені виїхати з України через повномасштабне вторгнення російської федерації, поділилися інформацією, що нашими писанками захоплюються у всьому світі. Так, найпершими серед культурних надбань, привезених до Канади українськими емігрантами, зокрема жінками, були традиційні писанки, які виготовляли напередодні Великодня. Здобувши там славу, вони стали маркером української культури в Канаді. Тепер кожного року під час Великодніх свят писанка привертала до себе все більше поціновувачів серед жителів цієї країни та США. Тож який би спосіб виготовлення великодніх яєць ви не обрали для себе, пам’ятайте, що символізм писанки – як перемога добра над злом, стає особливо важливим сьогодні, на тлі визвольної війни, яку веде Україна.
