12 червня 2024 року здобувачі освітнього ступеня Бакалавр спеціальності 035 «Філологія» успішно склали державний екзамен! Майже всі 4 роки навчання студенти-філологи провели перед екранами своїх ноутбуків, здобуваючи свої знання та навички онлайн! А державний екзамен став чудовою нагодою нарешті зібратися разом в аудиторії.
Екзамен були розпочато привітальним словом в.о. декана, доктора педагогічних наук Мельник Наталії Іванівни, яка побажала здобувачам освіти успішного складання не лише державного екзамену, а й подальших вступних екзаменів в магістратуру! Комісія працювала в складі: доктора педагогічних наук, професора Ковтун Олени Віталіївни, доктора педагогічних наук, професора Буданової Ліани Георгіївни та кандидата філологічних наук, доцента Головні Алли Василівни. Структура білета мала класичний формат та складалась з 3-х частин: тестові питання з теорії, написання есе та виконання перекладу! Завдяки такому перерозподілу завдань, кожен здобувач освіти мав можливість проявити свої теоретичні знання, практичні навички грамотного письма англійською мовою та виконання перекладу, що надалі стане головним предметом їх професійної діяльності.
Незважаючи на продовження військових дій та військовий стан на території нашої країни, члени наукового гуртка «Проблеми та перспективи розвитку перекладу» (керівник – доцент кафедри англійської філології і перекладу Сітко А.В.) активно працюють в онлайн форматі, презентуючи свої наукові пошуки.
Так, 22.05.2024 року було проведено підсумкове засідання гуртка в онлайн форматі. На засіданні студенти-гуртківці ділилися враженнями від участі у науково-практичних конференціях, висловлювали думки щодо перспективних напрямків дослідження та побажання щодо тематики та формату проведення гуртка наступного року, адже одним із основних критеріїв оцінки якості наукового гуртка, є, безперечно, кількість та якість наукових публікацій студенів як молодих перспективних учених. Як відомо, студентська наука є частиною загальної наукової діяльності, хоча й відрізняється більшою мірою інтерактивності щодо реалій сьогодення.
Учасники проблемної групи «Проблеми та перспективи розвитку перекладу» взяли участь у роботі 13 Міжнародних науково-практичних конференцій, 6 з яких є закордонними, що проводилися в Бельгії (7), Німеччині (5), Португалії (1), Великій Британії (1), Австрії (3) та Іспанії (1). Результати власного наукового доробку також було оприлюднено студентами-гуртківцями на наукових платформах у містах Івано-Франківськ, Харків, Суми, Чернігів, Одеса, Київ та Луцьк.
За результатами роботи проблемної групи було опубліковано 28 статей та тез доповідей.
17 травня 2024 на кафедрі англійської філології і перекладу був проведений круглий стіл на тему «Переклад у цифрову епоху: сучасні стратегії та інструменти».
Учасників заходу привітала декан Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Наталія Мельник, заступник декана з наукової та міжнародної діяльності Анжеліка Кокарєва та завідувач кафедри англійської філології і перекладу Ліана Буданова. Під час круглого столу відбулось обговорення та плідна дискусія з таких питань: Арсенал он-лайн інструментів перекладача. Чи всесильний машинний переклад? Чи замінить перекладачів штучний інтелект Chat-GPT? Виклики культурного контексту в цифрову епоху: можливості та обмеження машинного перекладу. Цифрова етика у перекладі: виклики конфіденційності, авторства та етичної відповідальності.
Модератор круглого столу: Галина Єнчева.
Кафедра англійської філології і перекладу висловлює щиру подяку учасникам круглого столу за активну участь.
16 травня 2024 р. відбулося підсумкове, останнє в цьому навчальному році засідання студентського наукового гуртка «Неологізми та ідіоми сучасної англійської мови», на якому керівник гуртка старший викладач кафедри англійської філології і перекладу ФЛСК Гастинщикова Л.О. організувала конкурс на знання англійських ідіом з оповідань Агати Крісті зі збірника “The case of the Rich Woman”, який студенти читали та аналізували на заняттях з домашнього читання в курсі «Практика усного та писемного мовлення (англійська мова)». На завершальне відкрите засідання наукового студентського гуртка «Неологізми та ідіоми сучасної англійської мови» завітала декан ФЛСК Мельник Н.І., яка вручила переможцям конкурсу листи подяки.
На засідання були запрошені першокурсники, які забажали взяти участь у конкурсі. У першому турі взяли участь 15 студентів групи ФЛ-101, у другий, фінальний тур вийшли 8 студентів. Визначити одного беззаперечного лідера було важко, тому І місце поділили між собою Валерія Єліна та Антон Губанов, ІІ місце посіла Ілона Шелудько, ІІІ місце – Вероніка Феленюк. А бонусом для решти фіналістів конкурсу стали додаткові бали за «Практику усного та писемного мовлення». Про переможців можна сказати, що вони «лускали всі ідіоми як насіння», і цей український вислів – також ідіоматичний.
Кожна мова багата на ідіоми, і знання ідіом – це вищий пілотаж у володінні будь-якою мовою. В них душа будь-якої нації, її ідентичність та самобутність. Тільки людина, яка розуміє ідіоми в іноземній мові, може сказати, що вона вільно володіє цією мовою. Інакше не будуть зрозумілими ні тонкощі діалогів, ні багатство стилю автора художніх та публіцистичних текстів, ні гумор, ні гра слів, на якій часто і базується тонкий унікальний «англійський гумор».
08 травня 2024 року на кафедрі англійської філології і перекладу студенти 102 групи зустрілись з перекладачем-практиком Ткаченко Тетяною Олегівною на запрошення старшого викладача цієї кафедри Дольник Ірини Миколаївни. Зустріч відбулась у змішаному форматі. Пані Тетяна працює в перекладацькій сфері вже 15 років та пройшла свій шлях від штатного перекладача в різних бюро перекладів України до перекладача-фрилансера, що працює як з прямими клієнтами (великі фармацевтичні компанії, виробники медичного обладнання та державні установи), так і з бюро перекладів в Україні, ЄС та США. Саме фриланс дозволяє самостійно будувати свій робочий графік і вільно обирати місце проживання. Гостя розповіла студентам про те, як починала свій перекладацький шлях, як важливо для перекладача продовжувати вчитись і розвиватись навіть після отримання диплома, адже некомпетентність може призвести до втрати клієнтів та репутації. Дуже цікаво було послухати про перекладацькі «перли», які вона зустрічала на посаді перекладача-редактора. Поговорили і про робочі інструменти перекладача, призначені для підвищення продуктивності: CAT-програми, електронні словники та сервіси для перевірки правопису на кшталт Grammarly та Language Tool. Наостанок гостя поділилась секретами: де шукати свої перші замовлення, як гарно оформити профіль в LinkedIn, щоб потенційні роботодавці звертали на нього увагу, а також порадила не зосереджуватись лише на перекладацькому ринку України, а пробувати виходити на зарубіжний ринок, щоб мати змогу заробляти більше. Дякуємо пані Тетяні за приділений час та таку мотивуючу зустріч!
В рамках спільного проєкту “Партнерство освіти та практики задля філологічної молоді” кафедрою англійської філології і перекладу 26 квітня було проведено форум роботодавців, в ході якого було сформовано вектор подальшої співпраці.
Для роботи форуму були залучені постійні партнери кафедри:
Олеся ЗАПІСОЧНА, керівник перекладацького відділу студії POSTMODERN;
Ганна ЧЕСНОКОВА, директор лінгвістичного центру «Україна – Європа»;
Олександр БОНДАРЕНКО, директор компанії Translatel Ltd.
Оксана ЖУРАВЛЬОВА, перекладач компанії Technolex Translation Studio;
Ксенія СМИШЛЯК, директор методичного відділу корпоративного провайдера бізнес освіти Empire English School.
В ході обговорення залучені партнери окреслили коло проблем, які можуть чекати випускників під час формування свого CV чи проходження співбесіди, а також надали практичні поради здобувачам освіти, які в майбутньому допоможуть уникнути цих проблем та знайти роботу своєї мрії. Вважаємо, що такі зустрічі з роботодавцями повинні стати ще однією чудовою традицією на кафедрі.
26-27 квітня 2024 року кафедра англійської філології і перекладу факультету лінгвістики та соціальних комунікацій гостинно приймала учасників XVІ Міжнародної науково-практичної конференції «Фаховий та художній переклад: теорія, методологія, практика». Конференція філологів стала помітним акцентом у низці різноманітних наукових подій, що проводяться цієї весни факультетом в рамках VI Міжнародного симпозіуму «Гуманітарний дискурс мультикультурного світу: наука, освіта, комунікація».
Спеціальність «Філологія» є лідером серед гуманітарних спеціальностей нашого університету за обсягами набору студентів та якістю підготовки фахівців. Підготовка філолога-перекладача в переважно технічному університеті, до того ж зорієнтованого в першу чергу на авіаційну галузь, має свою специфіку. Саме ця специфіка стала 17 років тому поштовхом для започаткування науково-практичної конференції з питань теорії та практики перекладу, яка була задумана як спеціалізована платформа для обміну досвідом та визначення пріоритетів досліджень. Цього року до участі в конференції подали заявки 42 особи з 6 країн (Україна, Грузія, Польща, Бразилія, Чехія, Іспанія). Конференція пройшла у змішаному форматі: офлайн та онлайн за технічної підтримки співробітників навчальної лабораторії навчання сучасних технологій навчання перекладу. Підіймалося багато цікавих тем, які є актуальними на цьому етапі. Тематика доповідей охоплювала актуальні теоретичні та практичні питання перекладу фахової та художньої літератури, підготовки перекладачів у закладах вищої освіти.
З вітальними словами до учасників звернулись: голова Організаційного комітету конференції завідувачка кафедри англійської філології і перекладу, проф. Ліана БУДАНОВА, в.о. декана факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Наталія МЕЛЬНИК, заст. декана факультету лінгвістики та соціальних проф. Анжеліка КОКАРЄВА, завідувачка кафедри зарубіжної літератури та слов’янських мов ім. професора М. Гетманця ХНПУ імені Г. С. Сковороди, міжнародний запрошений дослідник державного центральнозахідного університету (UNICENTRO), Парана, Бразилія Світлана КРИВОРУЧКО.
Учасники відзначили високий науковий рівень конференції, актуальність проблем, що обговорювалися. Під час підведення підсумків роботи були висловлені побажання продовження наукового спілкування з проблематики конференції. За підсумками роботи конференції планується збірник наукових праць.
15-й рік поспіль кафедрою англійської філології і перекладу ФЛСК під керівництвом доцента кафедри Головні Алли Василівни проводився щорічний Міжвузівський конкурс молодих перекладачів. Цей конкурс, що починався зі співпраці двох університетів, переріс у загальноукраїнський і став відомим та популярним серед студентської аудиторії, яка опановує перекладацьке ремесло у різних закладах вищої освіти всієї України. З кожним роком «географія» нашого конкурсу розширюється. Цього року, попри усі труднощі нашого часу, в нашому конкурсі взяли участь 32 учасники із 8 ЗВО України. А також до нас приєдналися учасники з Польщі (Люблінський університет ім. Марії Кюрі-Склодовської).
Ми надзвичайно пишаємося тим, що до конкурсу долучилися учасники із таких університетів:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Національний авіаційний університет
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
Ужгородський національний університет)
Національна академія Служби безпеки України
Люблінський університет ім. Марії Кюрі-Склодовської
Донецький національний університет імені Василя Стуса
Конкурс проходив у два етапи: 1 етап – виконання письмового перекладу прозового твору 2 етап – виконання письмового перекладу поетичного твору
Переклади конкурсантів оцінювала конкурсна комісія у складі:
Чеснокова Ганна Вадимівна, канд. філол. наук, професор, професор кафедри лінгвістики та перекладу Факультету романо-германської філології Київського університету імені Бориса Грінченка, директор Лінгвістичного центру «Україна – Європа»
Васік Юлія Анатоліївна, канд. філол. наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Журавльова Оксана Михайлівна, перекладач компанії Technolex Translation Studio, кандидат філологічних наук
Рішенням конкурсної комісії призові місця розподілилися таким чином: 1 Місце Пономаренко Елліна Дмитрівна (Київський національний університет імені Тараса Шевченка)
2 Місце М’ягка Діана Миколаївна (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя) Давидова Маргарита Олексіївна (Національний авіаційний університет) Гриценко Ілона Владиславівна (Національна академія Служби безпеки України)
3 Місце Скарбенчук Тетяна Вікторівна (Національна академія Служби безпеки країни) Вербицька Соломія Михайлівна (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) Люлька Арсеній Юрійович (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) Скакун Діана Сергіївна (Київський столичний університет імені Бориса Грінченка) Виноградова Ольга Владиславівна (Національна академія Служби безпеки України) Білей Микола Юрійович (Ужгородський національний університет)
Особливий диплом за незмінну жагу до творчих і професійних викликів у цьому році отримала вже випускниця Донецького національного університету імені Василя Стуса Роллер Аліна, яка щороку протягом навчання брала участь у конкурсі, і в цьому році, як виняток, була також запрошена організаторами конкурсу.
Щиро дякуємо за ваш талант та бажання професійно рости та удосконалюватися. Віримо, що, продовжуючи наші попередні традиції, у наступному році ми зустрінемося уже у стінах нашого гостинного університету та зможемо привітати учасників конкурсу особисто під мирним небом України.
Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь.
Тарас Шевченко
19 квітня 2024 року на кафедрі англійської філології і перекладу пройшла творча зустріч з відомою українською письменницею Дарою Корній, яку організувала старший викладач Анна Щербина. Вивчаючи тему “Релігія” з дисципліни “Практика перекладу галузевої літератури”, перекладаючи матеріали про сучасні релігії, а також міфи стародавньої Греції чи Єгипту, постало логічне питання: “А що ми знаємо про розвиток вірувань в нашій рідній Україні?”. Звісно можна було б звернутися до наукових досліджень, прочитати монографію, але було обрано інший шлях, запросити на зустріч Дару Корній, українську сучасну письменницю, журналістку, волонтерку, яка пише і для дітей, і для дорослих, гармонійно вплітаючи в сучасний світ елементи слов’янської дохристиянської міфології, майстерно використовуючи для цього народні казки, легенди, обряди й замовляння.
Протягом багатьох віків спочатку російська імперія, потім радянська влада всіма можливими і неможливими способами намагалися знищити, стерти все, що є українським. Але якими б не були їх спроби, на щастя нам вдалося зберегти наші українські традиції, культурну спадщину, вірування, мову. Це те дорогоцінне надбання, яке відстоюють наші хоробрі захисники і захисниці, щодня і щохвилини ризикуючи своїм життям, щоб майбутнє України склалося, і в ньому не було і сліду бодай чогось російського. Тому такі зустрічі не лише творчі, приємні, а й виховні, тому що покликані виховувати у молодого покоління любов до всього нашого, рідного, українського. Потрібно не лише забути про насильно насаджене “культурне надбання” по типу вєлікаго пушкіна чи йому подібних, але й занадто захоплюватися будь-якою іншою культурою чи літературою, варто нарешті навчитися ідентифікувати себе як українця і пишатися цим.
Дара Корній розповіла про деяких істот, в яких вірили українці, як от, наприклад – домовичок, напевно всі про такого чули, але ж він не один такий. Потрібно відроджувати ті знання і вірування, які наші пращури з такою повагою і любов’ю плекали в своєму серці. Дара зачарувала усіх своєю неймовірно гарною мовою, а її розповідь дозволила усім нам, дорослим людям, повернутися в дитинство і згадати як нам наші мами читали казочку на ніч.
Щиро дякуємо Дарі Корній за те, що знайшла час і приєдналась до нашої зустрічі. Ми Вам від щирого серця бажаємо творчого натхнення, наснаги та мріємо про живу зустріч вже в мирній вільній Україні. Бережи Вас Господь!
В один із квітневих вихідних студенти 201 групи пристали на пропозицію свого наставника Линтвар О.М. подивитися оскароносний (2024) повнометражний документальний фільм Мстислава Чернова «20 днів у Маріуполі» і порефлексувати на черговій зустрічі (годині корпоративної культури). До слова, Україна вперше виборола перемогу Академії кінематографічних мистецтв і наук – премію «Оскар», але, як сказав сам режисер під час церемонії нагородження: «Краще б я ніколи не знімав цей фільм…. Я не можу змінити історію. Не можу змінити минулого. Але ми всі….можемо зробити так, щоб правда перемогла». У кадрі лише півтори години жахіть, які пережили мешканці Маріуполя протягом 20 днів, і ми навіть у найстрашніших мареннях не можемо собі уявити, що відбувалося з маріупольцями та їхнім містом – містом Марії – потому, коли журналістам AP вдалося залишити одну з найгарячіших точок кровопролитної війни росії проти України у лютому-березні 2022 року. Переглянувши цей фільм, студенти знову ставили питання у порожнечу: як таке може відбуватися у 21 столітті?! Чи потрібно нам дивитися цей фільм зараз? – Без сумніву – так: і міжнародній спільноті – для розуміння масштабів, заподіюваного ненаситним агресором, зла і продовження підтримки і допомоги Україні, і українцям – щоб пам’ятати, щоб гуртуватися навколо зовнішнього ворога і водночас пильнувати внутрішнього. П.Н.: зустріч завершилася на позитивній ноті – студенти показали у кадрі своїх домашніх улюбленців і запропонували знову відвідати театр. Жити треба, бо життя триває і квітне усіма барвами воєнної української весни 2024 року.
